От я її не знайшов. Я взагалі на FB не залогований. Доводиться через панель вимикати попапи, що вимагають авторизуватися. Тож я просто подивився код вашої сторінки :)
Це те, про що я кажу. Я не залогований. У мене нема таких опцій. Але я зберіг собі працездатний шаблон, виколупаний з HTML. Там лише URL відео треба змінювати. Я і для Ютьюбу так, просто копіюю контейнер з попередніх дописів та міняю ID. Власне, навіть вбудованим редактором не користуюся, бо мене ще не перевтомлює форматувати усе власноруч теґами і стилями, а дрімовський редактор забагато переформатовує на свій смак.
Так я і Мірко Сабліча тому не дуже сприймаю, і пана Цибулю на якийсь відсоток теж менше сприймаю. Просто спрацьовує фільтр, і нічого не можу з собою зробити.
Є у Броварах такий перець, Філіпп Духлій, якого я знав з його віку «сильно-менше-20» (був фідопоїнтом у мене у 90-і роки). Він веде якийсь АйТі-стартап, принципово-суржикоєзичний.
І там він якось написав, що, мовляв, у Броварах усі ігнорують його — нєсомнєнно, богоугодноє — начінаніє. А я прокоментував, що, мовляв, якби стартап був українською, то у Броварах би народ краще йшов. Ну, а він мене мовчки зобанив. Я йому — «одиницю» у відгук з коментарем «бізнес ведеться винятково іноземною мовою». Він мені — Хвєйсбук-абуза, відгук знято, бо не стосується «бізнесу». Я йому — ще один відгук з «одиницею», але без коментаря — а такі відгуки неможливо оскаржити.
Він просто сприйняв ваше зауваження не як конструктивну критику, а як перехід на особистості. Це саме те, про що я кажу - для великої кількості людей важливий не зміст, а форма. І якщо ми хочемо домогтися від них чогось, що нам треба, - необхідно це враховувати. Це те, що називається "мати підхід".
Звичайно, що на когось подіє добре слово, а на когось - лише чарівна піздюліна. Але заходити з піздюліни (як-то кажуть, "з козирів") ІМХО - не завжди виправдано, хай ти навіть 148800% правий.
сприйняв ваше зауваження не як конструктивну критику, а як перехід на особистості.
Взагалі, я демонстративно намагаюся писати про ідеї і події, а не про людей. Користуючись старовинним правилом «розумні обговорюють ідеї, прості люди обговорюють події, і лише дурні обговорюють людей». На особистості — буває, скочуюся (mea culpa), але не одразу, а в процесі полеміки. Але тут полеміки не було: один коментар — один бан. :)
І якщо ми хочемо домогтися від них чогось,
Імхо, це не цілком правильний підхід. Не варто когось змінювати. Варто знаходити тих, з ким маєш спільні інтереси. Іншими словами, я суржикоєзичних не змінюю, я натомість знаходжу когось іншого, з ким можу мати справу, і хто зі мною може мати справу. Таких людей на наш вік хватить, а русськоєзичні просто залишаться осторонь мого кола спілкування, от і все.
Це пріоритет №1, безперечно. Але й принагідно позмінювати - теж можна. Чому ні? Чи не в цьому (не тільки в цьому, звичайно, але зокрема) наша культуртрегерська і цивілізаторська функція?
Так, це важка і багато в чому невдячна справа, але вона того вартує. Я не кажу класти на це все життя, але принагідно...
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
bytebuster) wrote2018-09-05 06:24 pm
no subject
no subject
no subject
no subject
Тому — осьдечки воно на богопротівному Хвєйсбуці:
no subject
no subject
А чому не завести хомʼячковий еккаунт на імʼя Івана Петренка? Зручніше ж буде.
no subject
no subject
no subject
Я взагалі не кожну Процишинську роботу подобаю — там і москвосурж, і все таке — але оця таки зайшла.
no subject
(Осьо тут колись спілкувалися на близьку тему з Віктором Мисливцем: https://mysliwiec.dreamwidth.org/2970584.html )
no subject
Просто спрацьовує фільтр, і нічого не можу з собою зробити.
no subject
no subject
Він веде якийсь АйТі-стартап, принципово-суржикоєзичний.
І там він якось написав, що, мовляв, у Броварах усі ігнорують його — нєсомнєнно, богоугодноє — начінаніє.
А я прокоментував, що, мовляв, якби стартап був українською, то у Броварах би народ краще йшов.
Ну, а він мене мовчки зобанив.
Я йому — «одиницю» у відгук з коментарем «бізнес ведеться винятково іноземною мовою».
Він мені — Хвєйсбук-абуза, відгук знято, бо не стосується «бізнесу».
Я йому — ще один відгук з «одиницею», але без коментаря — а такі відгуки неможливо оскаржити.
На тому і закінчили.
no subject
Він просто сприйняв ваше зауваження не як конструктивну критику, а як перехід на особистості. Це саме те, про що я кажу - для великої кількості людей важливий не зміст, а форма. І якщо ми хочемо домогтися від них чогось, що нам треба, - необхідно це враховувати. Це те, що називається "мати підхід".
Звичайно, що на когось подіє добре слово, а на когось - лише чарівна піздюліна. Але заходити з піздюліни (як-то кажуть, "з козирів") ІМХО - не завжди виправдано, хай ти навіть 148800% правий.
no subject
Взагалі, я демонстративно намагаюся писати про ідеї і події, а не про людей. Користуючись старовинним правилом «розумні обговорюють ідеї, прості люди обговорюють події, і лише дурні обговорюють людей».
На особистості — буває, скочуюся (mea culpa), але не одразу, а в процесі полеміки. Але тут полеміки не було: один коментар — один бан. :)
Імхо, це не цілком правильний підхід. Не варто когось змінювати. Варто знаходити тих, з ким маєш спільні інтереси.
Іншими словами, я суржикоєзичних не змінюю, я натомість знаходжу когось іншого, з ким можу мати справу, і хто зі мною може мати справу. Таких людей на наш вік хватить, а русськоєзичні просто залишаться осторонь мого кола спілкування, от і все.
no subject
Це пріоритет №1, безперечно. Але й принагідно позмінювати - теж можна. Чому ні? Чи не в цьому (не тільки в цьому, звичайно, але зокрема) наша культуртрегерська і цивілізаторська функція?
Так, це важка і багато в чому невдячна справа, але вона того вартує. Я не кажу класти на це все життя, але принагідно...
no subject