bytebuster | Блогосфера про війну

Блін, ще один, схоже, спікся. Кірілл Сазонов, провідний блогер, розказує нам про «Смерть Минска».
Не ведіться.
«Мінськ» потрібний не для того, щоб встановити мир.
Мир буде встановлено у той момент, коли на моцкві Почнеться™, і моцква усі сили витрачатиме на внутрішню війну і, відповідно, не матиме сил на війну зовнішню.
І, до речі, навіть після досягнення миру, війна на Донбасі запросто почнеться знову, якщо внутрішня війна на моцкві припиниться з будь-якої причини, і моцква (якщо лишиться єдиною) оклигає. Тоді вона почне знову.

А «Мінськ» потрібний лише для санкцій.
Бо у ситуації недосконалого міжнародного законодавства, яке було прийнято на Ялтинській конференції за підсумками WW2, московський терорист є інтегровною частиною світової системи безпеки. Що робить цю систему безпеки недієздатною.
І єдиним діючим механізмом, за допомогою якого Цивілізація може задушити московську гадіну, є — «Мінськ».
І тому навіть коли сили Всесвітньої Антифашистської Коаліції почнуть зачистку території Євразії від московської наволочі — це буде під гаслами «Мінську».
І коли Дмитро Ярош, майбутній комендант Моцкви, оголошуватиме свої перші Декрети, є велика ймовірність того, що першим Декретом буде Декрет про підтримку Мінських угод.
І КНР звільнятиме свої території до Уралу — також під егідою Мінських угод.
Тому — не дайте себе обдурити, навіть якщо дурити намагаються провідні блоґери типу Кіріла Сазонова і Ігоря Бігдана.

Тарас Чорновіл: Як "посунути" Аграмунта
Оскільки європейська демократія завжди будувалася на засадах добропорядності, вона є дуже залежною від нормальних людських принципів. Тому на випадок, коли вони раптом зникають, і з’являється певна брудна постать, в європейських інституціях, на жаль, досі не відпрацьовані механізми, як у такому разі поводитися. Просто не передбачалося, що у структурі, в даному разі — в ПАРЄ, може з’явитися людина, яка гратиме на зло європейським цінностям.
Можливість примусової відставки голови ПАРЄ не була закладена, адже завжди вважалося, що, якщо людина себе дискредитувала, якщо вона в чомусь звинувачена, вона сама напише заяву про відставку, аби вберегтися від ще більшої ганьби. Це — абсолютно типова традиція європейських демократів.
У випадку з Аграмунтом європейці вперше зіткнулися з протилежним: людина себе дискредитувала, причому за грубі гроші, за російські гроші, проте не збирається залишати посаду голови ПАРЄ.
Скоріш за все, є певні умови, виставлені Росією, одна з яких — не йти у відставку (мовляв, «ти нам винен і повинен далі діяти на цій посаді на нашу користь»). В таких випадках не діють принципи моральності, людина йде напролом далі. Саме це відбувається зараз в історії з Аграмунтом.

Vitaly Voloshkov: Сегодня в столовке давали суп гороховый на копченной колбасе, на второе казацкий кулиш на сале, очень вкусный, на третье холодный компот из сухофруктов. За свежие салаты и копченое сало не пишу это каждый день на столе. Постоянно так же сыр, масло, сгущенка, очень часто майонез, кетчуп. Из обуви уже две пары берц выдали, в ближайшее время дадут вторую форму. Контракт на пол года, не пойму нафига мне столько армейской одежды. Только за неделю выгнали с волчим билетом трёх аватаров, считаю это перемогой, армия должна быть трезвой. Пора уже воевать не количеством, а качеством. А так да, голый, босый, голодный, мама забери меня отсюда.