Блогосфера про війну (1/2)

[bytebuster]

 skittishfox: Лівійськийъ Гамбітъ
Я думаю, вже всі чули, що в Манчестері теракт скоїв британець лівійського походження. Але, думаю, не всі читали деталі.
Справа в тім, що в історії з цим британцем дуже багато різних незрозумілих речей. Почнемо з одного простого питання: так на чийому ж боці був цей йолоп? Відповідь на це питання є досить неочевидною.
Все стає набагато більш логічним, якщо згадати, що лівійська армія є клієнтом Кремля; більш того, за підводними пригодами "Адмірала Кузнєцова" лишився непоміченим його візит до Бенгазі, де представники Росії демонстрували лівійцям, що вони такі ж круті, як і НАТО. Крім того, стає більш зрозумілим і візит британця до Сірії: не треба йти ніякими таємними тропами до Аль-Кайди, а достатньо лише завітати на одну із баз Асада.
Фактично, якщо тримати всі ці речі в голові, то стає зрозумілим і мета теракту - підставити ту частину Лівії, що не співпрацює з Москвою - й, що найголовніше, офіційна мета теракту.

 Сергій Громенко: Бжезінський: невипадковий Збіґ  // Ця стаття привернула мою увагу тим, що вона, нібито, призначена вихваляти Збігнева Бжезінського, але насправді показує, що Бжезінський був таким само путіноферштейєром, як і багато інших. Його заслуги у знищенні попередньої реінкарнації моцкви — совка — є незаперечними, але будь-яке хороше діло можна зруйнувати потім. Що Бжезінський і послідовно робив, починаючи з моменту розпаду совіцької моцкви.

 Петр и Мазепа: Сирия: прогнозы и действительность
27 сентября 2015 года один из авторов этой статьи и предыдущий редактор этого сайта написали статью, в которой разложили по полочкам стратегии России в Сирии. Вот эту. Тогда нас многие критиковали. Но чу! – прошло полтора года, и уже можно сказать, что мы форменные провидцы. Уже тогда мы просчитали основную цель и желательный исход всей «сирийской авантюры» Путина.
Средняя программа (не минимум, но и не максимум) – обеспечить себе место при разделе этой страны. И, кажется, именно это и вырисовывается.
Путин действует так, как Ельцин пытался действовать в Косово во время «марш-броска на Приштину».
Вот такая «малая проекция силы» и демонстрация присутствия в абсолютно обоснованной надежде на то, что прямого конфликта никто из западных участников коалиции не допустит (как не допустили в Слатине). Предполагается, что с занятых рубежей никто выбивать не будет. В общем, ждёт Владимир Владимирович сакраментальной фразы «Я не собираюсь ради вас устраивать Третью мировую войну» относительно треугольника Тартус–Латакия–Хомс. Ждёт «статус-кво».
И вот сейчас, похоже, эти планы полностью подтверждаются. Раздел Сирии запущен – по крайней мере, первый его этап. А именно создание зон деэскалации под «патронатом» внешних игроков – России, Турции и коалиции во главе с США. Да, нам тоже смешно ставить слова «Россия» и «деэскалация» в одну фразу, но официально – так.

 Сергій Громенко: Крим – цвинтар імперій
За відомим міфом слони, відчуваючи наближення смерті, рушають на пустельний берег водойми, де без зайвого шуму відходять у кращий світ. Пізніше їхні побратими накривають туші гілками і закидають брудом, а потім повертаються до звичних пасовищ. Імперії, зрозуміло, не слони – живуть довше, кровожерні, в стада не збиваються, – але, вивчаючи кримську історію, мимоволі робиш висновок, що на цей півострів імперії приходять лише з однією метою – зустріти свою смерть.

Отже, Крим – це не тільки Західна Євразія в мініатюрі з безкрайніми степами, високими горами, субтропічним узбережжям і навіть власним здоровенним болотом. Крим – це ще й колосальна геополітична пастка, до якої потрапило кілька великих імперій і купа дрібніших народів. Справа навіть не в тому, що півострів – ідеальний торговельний майданчик, від якого нелегко відмовитися. А в тому, що у Крим, дійсно, важко увійти, але при цьому практично неможливо з нього вийти. Якщо не брати до уваги нестабільні переправи на Чонгарі й Арабатській стрілці, півострів із материком з’єднує тільки вузький і дуже зручний в обороні Перекопський перешийок.

 Толік весело тролить вату: Спецоперация «Разводной ключ 2.0» или скорбь Яровой
Разводной ключ 2.0 / провокация.
1. Выявление потенциальных пособников и коллаборационистов.
2. Предложение вариантов обхода блокировки (в том числе с использованием разработок украинских спецслужб и западных партнеров).
3. Предоставление российским братьям информации о возможности безнаказанного получения свободного доступа к демократическим информационным ресурсам.
Разводка сработала не просто на 100%, а на все 150%. Понятно, что угроза потери украинского рынка для российских IT-компаний представляет собой реальную угрозу самому существованию этих компаний. Это не только потеря до 30% пользователей, а соответственно и самой по себе стоимости компании, уменьшения доходов и т. д.
Удар был нанесен настолько неожиданно, что НИКТО из попавших под санкции, в первые часы после, не был готов заявить об ответных действиях.
Но вот то, что началось дальше — это просто праздник!
Весь интернет был загажен всеми возможными и невозможными способами обхода блокировок!!!
Все российские каналы двое суток рассказывали ватным телезрителям как правильно пользоваться серверами и обходить запреты.
Реклама TOR была проведена во всех российских социальных сетях более чем успешно (данные TOR по скачиваниям с территории РФ позволяют со всей очевидностью утверждать, что только после этой операции расходы России по комплексу мер по законам Яровой можно смело увеличивать на 30-40%).
Уровень компьютерной грамотности населения России значительно вырос, что позволяет сделать вывод о том, что шанс донесения информации до протестно настроенных россиян значительно повышен.