bytebuster: (Default)
[personal profile] bytebuster
Рикламного роліка ото придумав.

...2017 рік. Бориспіль. До залізобетенної будки паспортного контролю наближається делегація Рязансько-Суздальської республіки. Серед делегатів - трійко колишніх міністрів в камуфлі, кадиров в паранджі, блогір варламов в платтячку від каваллі, ведмідь в кокошніку і співак П'єр Нарцис. Нарцис веде на повідку писателя лімонова і час від часу пиздить того по голові, одганяючи од ширінки. В хвості черги крутяться консервативні журналісти, патріотичні літератори та герої абхазько-осетинських фронтів. Всі вони жалісно схлипують, хрумтять в'яленим васерманом і з насолодою тягнуть бояришнікові коктейлі.

Ідилію раптово обриває суворий митний офіцер:

-Ніяк не можна, шановні. Безвізовий режим вже год як не робе. Вертай назад.

- Та як назад? - починають хвилюватися делегати. - Яке ж назад, гер офіцер. Нас жеж народ, того. В мавзолєй. Заживо. Нам ніззя. Ми патріоти. І українці. Тайні. ми не знали. Ми іскупим. Вот. Пиво. Паляниця. Нацюцюрник. Розчепірка. Без акценту, правда? А на візу ми щаз, ми скинемся.

За якісь десять хвилин на стіл перед офіцером лягає невеличка купка доларів, м'ятий скрутень рубликів, пачка облігацій норвезького королівства, два брегети, подушка з зашитими керенками, три сьомих айфона і патріарший наперсний хрест з рубінами. Останнім до столу пробивається ведмідь і з криком "сторонись, православні" видобува з дупи сибірський самородок, два пакети героїну і папку дорожніх чеків Кука.

Офіцер якусь мить сумно дивиться на звалене добро, а далі махає рукою. Пункт контролю моментально герметизується, оброста бронею, а зі стелі вискакує величезний вогнемет, котрий за якусь хвилину випалює всіх жевжиків із черги.

В той же момент камера переліта на сусідній пункт контролю. До будки якраз наближається карлик в формі енкаведиста тридцятих років. На грудях у нього баян, медалі за Крим і Придністров'я і табличка "я не хуйло". На запитання про візу карлик мовчки витяга пластикову карточку і проводить її по банківському терміналу. Загорається зелений вогник, погранці беруть під козирьок, бажають гостю столиці веселої дороги і навіть підряжаються піднести ядерний чемоданчик до найближчого воронка.

Приємний жіночий голос за кадром сугестивно шепоче:

- Карта Віза від Окупаційного Ощадбанку. 15 хвилин в черзі, 40 літ в тюрмі, від мільйона на місяць за підтримку. Відкриваємо усі замки, пускаємо до Європи занедорого. Відміна кордонів та режимів - безцінно. Для всього іншого є Мастеркард.

(Вовчик Сірий)

This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
No Subject Icon Selected
More info about formatting

If you are unable to use this captcha for any reason, please contact us by email at support@dreamwidth.org

Сторінку створено Неділя, 20 Липень 2025 17:04

Травень 2025

П В С Ч П С Н
   1 234
567891011
12131415161718
192021222324 25
262728293031 
Створено з Dreamwidth Studios

За стиль дякувати