...Вона блює і співає (
bytebuster) wrote2015-09-30 12:46 pm
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Entry tags:
Блогосфера про війну (1/3)

Говорить англійською. Без папірця. Говорить сміливо, упевнено, прямим текстом.
В кінці трошки почав заговорюватися, але то швидше специфіка його неідеальної англійської.
Промову часто переривали оплески залу (на відміну від московського карліка).
Головні тези:
1. рашисти напали на нас ще у лютому 2014 (з трибуни ООН це звучить уперше).
2. це ніяка не громадянська війна. Україна — об'єкт нападу
3. обклав рашистську пропаганду, яка брехнею виправдовує війну
4. обклав рашистів, які хочуть воювати проти тероризму, самі будучи терористами
5. рашисти використовують мобільні крематорії, аби приховати вбитих
6. Крим і Донбас окуповані московськими військами і купленими ними терористами
7. моцква отримала місце в РБ ООН за сумнівною процедурою, РБ має бути руструктуризовано
8. рашня десятиліттями створювала навколо себе «пояс війн»
9. Савченко, Сенцов і інші — незаконно викрадені і «засуджені» рашистами українські громадяни і мусять бути негайно звільнені
10. Це — агресивна війна московії проти України. Її мета — змусити нас відмовитися від демократії і cувepeннoгo вибору і врешті знищити нас як суверенну країну.
11. запропонував заснувати Міжнародний день пам'яті жертв тероризму
12. і провести сесію ООН з приводу 30-ї річниці катастрофи на ЧАЕС
Рашистів у залі не було, знов вийшли.
Кому цікава промова повністю (30 хв., англійською) — під катом. І вибачте за московський логотип.
Ну, і да, хто сумнівається у тому, якою є роль України на цьому засіданні ГА ООН — ось вам картинка, де показане місце української делегації відносно трибуни.


На Западе всерьез испугались, что российское присутствие может стать дополнительным фактором дестабилизации в Сирии и к тому же привести к непредвиденным эксцессам, когда, например, российские военные, поддерживающие Асада, попадут под огонь отрядов сирийской оппозиции, поддерживаемой Западом. Тут уже просить Обаму о встрече с Путиным стали не только в Москве, но и в Берлине.
Но когда Путин прибыл в Нью-Йорк, оказалось, что ему не просто нечего сказать – а вообще нечего сказать. Ни с трибуны Генеральной Ассамблеи ООН, ни на встрече с Обамой. У Путина нет никакой новой украинской повестки дня. Его главная задача – тянуть время, не позволяя выдавить себя из Донбасса и ухудшить положение оккупационного корпуса в Крыму. Именно поэтому на предстоящей в пятницу встрече “нормандской четверки” он будет делать все возможное для пролонгации Минских соглашений. А на встрече с Обамой он мог разве что выслушать претензии – причем то, что это были именно претензии, и именно по украинскому вопросу, продемонстрировало присутствие на переговорах рядом с американским президентом Виктории Нуланд, а не Джона Керри.
