bytebuster | «Паручік Галіцин». Як кацапи вкрали бандерівську пісню

«Та іменем нашим / свої чорні справи // Ізнову прикрили / московські полки.»

Так званий «гарадской романс», бєлогвардєйську скалєнвстающу пісню «Паручік Галіцин», в якій кацапи бідкаються про те, яку страну вони потєрялі, ті кацапи здерли з бандервської пісні «Друже Ковалю».

Василь Лютий, виконавець пісні, розповідає, що автор її музики і слів - український повстанець Микола Матола. І написана вона була в 1949 році.

Першим датованим виконанням пісні «Паручік Галіцин» вважається запис Аркадія Сєвєрного в середині травня 1977 року в Одесі з ансамблем «Чорноморська Чайка». Текст пісні «підготував» друг і звукооператор Владислав Коцішевскій. Причому покрадено було не лише музику, а і текст. Порівняйте:

Друже Ковалю

Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
...Бо дуже нелегко й мені самому.

Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.

Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.

А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.

І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!

Поручик Голицын

Четвертые сутки пылают станицы,
Горит под ногами Донская земля.
Не падайте духом, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, седлайте коня.

Мелькают Арбатом знакомые лица,
С аллеи цыганки заходят в кабак.
Подайте бокалы, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, налейте вина.

А где-то ведь рядом проносятся тройки...
Увы не понят нам в чем наша вина.
Не падайте духом, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, седлайте коня.

А в сумерках кони проносятся к яру...
Ну что загрустили, мой юный корнет?
А в комнатах наших сидят комиссары
И девочек наших ведут в кабинет.

Над Доном угрюмым идем эскадроном,
На бой вдохновляет Россия-страна.
Раздайте патроны, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, надеть ордена.

Ах, русское солнце - великое солнце,
Корабль-император застыл, как стрела...
Поручик Голицын, а может вернемся?
Зачем нам, поручик, чужая земля?