Ніч така місячна, зоряна, ясная,
В оптиці в мене москаль.
Вітер, поправочка і до побачення,
Геть за парєбрік, бай-бай!
Сядем в окопчику десь за Дебальцево,
Нас тут багато, не сам!
Глянь, моя рибонька, хвилею полум'я
Ворога б’є "Ураган"!
Небо незмiряне, всипане зорями, -
Скоро здійметься зоря!
Перлами ясними ген пiд тополями
Руський КАМАЗ догоря.
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункій, на високій осичині
Шмат москаляки висить.
Ти не дивись, що старенька гвинтівочка.
Б'є вона влучно щораз.
Кожному ватніку зробимо дірочку,
Щоб вже не лізли до нас!