Чудеса - бувають!
Це коли ти ішачиш, гаруєш, викладаєшся на всі 100, але все просувається мляво і повільно. Ти вчишся, переймаєш досвід, протягуючи його крізь себе, радишся, шукаєш, експериментуєш десь знаходячи, а десь набиваючи ґулі... І ось випадково!!! помічаєш те, що штовхає всю справу в іншому чи дещо іншому руслі. Тоді ти вже ледве встигаєш за стрімким прогресом справи.
А де чудо?
А чудо ото як ти взагалі міг борсатися спочатку без оцього, "випадково" поміченого, а насправді того, що і мало відкритися після детального і всебічного вивчення та набуття практики.