bytebuster: (GangnamCat)
Юрій Гудименко: Первый сине-жёлтый. К 25-летию бунта украинских моряков в Севастополе

21 июля исполнилось четверть века прекрасной истории из жизни украинского флота. Истории именно такой, как нужна сейчас. Истории-индикатора. Истории про Крым, офицеров и сине-жёлтый флаг. И про героизм.

Итак, место действия — Крым, время — июль 1992 года. Напряжение не то чтобы даже висит в воздухе — оно заменяет собой воздух. Ключевой вопрос для Крыма — вопрос о принадлежности Черноморского флота ныне покойного СССР.

Исходя из базовых договорённостей Кравчука и Ельцина, Черноморский флот как бы переходил в подчинение очень условным вооружённым силам СНГ. Украинско-российские документы, которые регламентировали этот момент, подписывались в столице Беларуси, так что фраза «е...ные минские соглашения» была в ходу у украинских силовиков уже тогда.

Незадолго до событий, о которых мы сейчас будем говорить, конфликт России и Украины вышел на качественно новый уровень после того, как президент Украины Леонид Кравчук наплевал на тогдашние минские соглашения и открыл огонь по сепарам, то есть тьфу, подписал Указ «О переходе Черноморского флота в административное подчинение Министерству обороны Украины».

Ровно через два дня президент Российской Федерации Борис Ельцин издал аналогичный Указ «О переходе под юрисдикцию Российской Федерации Черноморского флота». Ситуация начинала из напряжённой становиться попросту идиотской, поэтому два президента встретились, поговорили и свои указы поотменяли, но к конкретным решениям так и не пришли. Черноморский флот оставался единым для двух стран, но на тех моряков, кто принял присягу на верность народу Украины, оказывалось сильнейшее давление со стороны пророссийского руководства флота. Давление в конце концов сорвало крышку, как это часто бывает. И крышкой этой оказался СКР-112 — сторожевой корабль проекта 159А.

Read more... )
bytebuster: (TapeFace)
André Alexin: Що ж тобі, сонечко, про нас сказати?

Расскажу вам, как я заменяю в Париже наше Министерство пропаганды.

Вот прихожу я, скажем, со своими парижанами в парфюмерную лавку или ещё куда, где продавщицей работает какая-нибудь, как их называют - petite souris de Paris - парижская мышка: это значит, худенькая такая, бледная, без этих наших бровей с декольте.

И вот я, допустим, расплачиваюсь, и видно, что у меня иностранная карточка, или я прошу мне пробников отсыпать побольше, чтобы друзьям дома раздать, а мышка, конечно, спрашивает:
- Вы, месье, из какой страны, пардон?

А я так вызывающе:
- Киев, Украина.

А она глаза распахивает:
- А можете сказать что-нибудь на вашем языке? А то я вот греческий могу узнать, даже шведский немножко, а украинского языка я никогда не слыхала.

А я не знаю:
- Что же мне сказать, мадемуазель? Чтобы со смыслом, не просто так.

А она тогда:
- А вы расскажите в двух словах о своей стране. Тогда это будет правильно и понятно.

Тогда я так вздыхаю, делаю влажные украинские глаза, напускаю в голос этого нашего карего бархату и говорю:

- Що ж тобі, сонечко, про нас сказати? Сказати тобі, як ми скучили? Скільки століть нас ганяло по Азіях, скільки мільйонів діток ненароджених - через сусідів, мокшан з поросячими очима? Якби ж ти знала, рибонько, як тепер тяжко вертатися сюди, до людей! Ми ж були з вами колись одна Європа - а тепер ми вам якісь дикуни, а ви нам - точнісінько ельфи...

А она всплескивает руками:
- Боже, как красиво! Вы же не говорите, вы же поёте!

И только за два квартала оттуда мои французы решаются заговорить:
- А что ты ей читал? О чем? Какой текст?

И я важно говорю:
- Олег Жадан. Поэма "Издрык".

И они так тооооонко повторяют, аккуратно так, как будто на цыпочках:
- Точнисинько. Точниииисинько.
bytebuster: (TapeFace)


Як не кажіть, а Голівуд вміє розказати старі й типові історії щоразу по-новому.

Всі ці Ван-Дами, Сталоне, Шварци розповідвали нам на новий лад те ж саме, що й середньовічні саги, народні казки та легенди. Історії про Справжнього Героя.

Отож, типовий Справжній Герой – хороший хлопець з небагатої родини. Неідеальний, дещо наївний. До пори до часу він собі живе тихим провінційним життям.

Аж потім у Справжнього Героя стається Страшна Трагедія із-за Злодія.

Голівуд малює Злодія в шкіряному плащі з стоячим коміром, з замашками диктатора. Огидний Злодій любить класичну музику і мучити людей. Причуд може бути багато. Він брехливий, самозакоханий садюга. При цьому – багатий, могутній, скрізь має зв’язки, усі копи й чиновники працюють на нього за гроші.

Read more... )
bytebuster: (Glider)
Безвизовый режим со странами Еврозоны, включая те, которые не состоят в Шенгенском соглашении. Законодательно обозначенный курс Украины на Альянс и отказ от внеблокового статуса. Официальный визит генерального секретаря и штаба НАТО в Украину, открытие тут офиса, увеличение числа трастовых фондов, ротации инструкторов на регулярной основе. Продолжение кредитной программы от МБРР, ЕБРР и МФВ — планы только по ЕББР нарастить инвестиции в нашу страну до миллиарда в год, 400 млн в программу развития общественного транспорта. Удачная встреча Порошенко с Трампом и скорый ответный визит в Украину первых лиц США с готовыми пакетными решениями. Победа в арбитраже по «Газпрому» и затягивание на несколько лет решения по спорному кредиту Януковича у РФ. Неплохой роял флеш?

Можно смело констатировать, что с внешней политикой в первой половине 2017 года у нас всё отлично. Хотя и ЗСТ с Канадой, которая была ратифицирована в марте и подписана в апреле, и соглашение с Турцией по военно-техническому сотрудничеству и свободному посещению между странами по внутренним ID-картам, и сотрудничество в сфере обороны с Польшей, а по факту и режим наибольшего благоприятствования в сфере движения рабочей силы, и в перспективе отмена роуминга в едином цифровом пространстве ЕС — всё это не упало нам с неба, это результат тяжелой кропотливой работы.

Санкции животворящие

Усиление в день визита в США Президента Украины санкций против России (направленных против концерна «Калашников», полдюжины банков, частной военной компании и крупного игрока страхового рынка, работающего с Керченским мостом). Вполне ясно агрессору намекают, что идея пересидеть тяжёлые времена и дождаться потепления с новой администрацией — не слишком удачная мысль. Наблюдаем аналитику в СМИ РФ, что новый пакет это подарок лично Порошенко, и поэтому Путин не встретится с Трампом — люблю запах горелой ваты по утрам, это запах победы. Хотя, США, откровенно говоря, никогда не заявляли ничего другого, кроме поддержки территориальной целостности Украины.

Read more... )
bytebuster: (Marvin)
Перепост допису [personal profile] jonathan_simba: Шлях України до відновлення
Кровавое сотоНАТО на своём канале в Ютубчике запилило видео о Вадиме Свириденко - нашем Герое и побратиме из 128-ки, который получил тяжёлые ранения во время боя с российско-фашистскими оккупантами под Иловайском в феврале 2015-го. Того самого, который представлял нашу страну на Марафоне морпехов США и который будет представлять её в сентябре в составе национальной сборной на "Іграх нескорених" ("Invictus Games") в Торонто. Стоит посмотреть:



Read more... )
bytebuster: (Marvin)

Церемонія вручення Нобелівських премій проходит у Стокгольмі наприкінці кожного року. Як відомо, відомості про кожного лауреата, зокрема про те, громадянином якої країни він є на момент отримання премії, містяться в офіційному довіднику Nobel foundation directory. Відповідно до цього довідника Україна не має своїх лауреатів. І річ зовсім не в тому, що країна бідна талантами, — світлі голови України нерідко були змушені полишати свою землю й шукати кращої долі в інших країнах. У результаті наші земляки отримували Нобелівську премію як громадяни інших країн. І якщо імена харків’ян — біолога Іллі Мечникова, котрий став нобеліатом як співробітник Пастерівського інституту у Франції, та економіста Саймона Кузнеця, котрий отримав премію як громадянин США, все-таки відомі, то імена інших лауреатів відомі мало.

Відкриття стрептоміцину

«Я досі відчуваю чарівний запах українських степів» — таке визнання зробив у автобіографічній книжці знаменитий мікробіолог, нобелівський лауреат, уродженець Вінниччини Зельман Ваксман. Тут же він пише, що рано відчув себе hunter for learning — мисливцем за знаннями. 1910 року юнак блискуче закінчив найкращу в Одесі гімназію, проте через національність дорога до університету для нього була закрита.

Read more... )
bytebuster: (IT Crowd Moss)
Український спартап Hushme прикував увагу західних ЗМІ. Пристрій робить так, що ваша болтовня по мобільному телефону не буде чутна оточуючим.

Український стартап Hushme показав незвичайний гаджет для збереження таємниці переговорів. Такий девайс зможе зберегти таємність переговорів навіть в людному місці. До речі, слово «hush» можна перекласти як "тсс!"



Розробникам прийшла ідея створити такого роду пристрій, коли вони обідали в невеликому тихому кафе, пише hi-tech.ua.

Дівчина, що сиділа поруч, розмовляла по Skype, використовуючи навушники, через що було дуже гучно, розмова привертала багато уваги. У результаті їй стало ніяково, тому вона припинила розмову. Автори Hushme подумали: що, якби дівчина мала можливість дзвонити, не відволікаючи оточуючих і при цьому не дозволяючи їм почути що-небудь зі сказаного? Вони звернулися в бюро розробки ARTKB і через деякий час представили прототип маски.

Є два основних елементи, що дозволяють «замаскувати» свій голос за допомогою Hushme. Перший — це сам пристрій, який зменшує звук. Другий — вбудований в маску динамік, здатний відтворювати різноманітні звуки, поки ви говорите. Наприклад, імітують дихання Дарта Вейдера з культового фільму «Зоряні війни». Можна в якості фону включити і інші звуки, наприклад, дощу, вітру. Вибір звуків і регулювання гучності здійснюється через спеціальний мобільний додаток.
bytebuster: (Marvin)
Originally posted by [profile] d_desyateryk at Найпростіша наука. Інтерв’ю з українкою, яка розв’язала математичну «задачу століть»

18vyazovskayaМарина В’язовська народилася 2 листопада 1984 р. в Києві. Навчалась у Київському природничо-науковому ліцеї № 145, на механіко-математичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Щороку займала призові місця на Міжнародній студентській олімпіаді з математики. Продовжила навчання в Німеччині, здобувши 2007 року ступінь магістра у Кайзерслаутерні. У травні 2010-го захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики НАН України за темою «Нерівності для поліномів і раціональних функцій та квадратурні формули на сфері». 2013-го здобула ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті. На початок 2016-го — постдокторський дослідник у Берлінській математичній школі та Гумбольдтському університеті Берліна. Живе в Берліні.

Минулого року Марина В’язовська розв’язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв’язано лише для просторів із трьома і менше вимірами. Розв’язання тривимірного (гіпотези Кеплера) було викладено на 300 сторінках тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду. Натомість вирішення завдання пакування у восьмивимірному просторі займає лише 23 сторінки та є, за оцінками фахівців, «приголомшуюче простим». За роботу над найщільнішими пакуваннями куль у розмірностях 8 та 24 з використанням модулярних форм Марині Сергіївні присуджено престижну премію Салема.

Read more... )

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День», Берлін — Київ

My two cents // Стосовно «Насправді це більш теоретичний результат» авторка дещо надмірно скромничає: якщо не помиляюся, ця гіпотеза грає важливу роль у теорії струн і вже найближчим часом може взагалі лягти в основу нашого розуміння щодо того, як побудований наш Всесвіт.
bytebuster: (Default)
Константин Машовец: Диалоги с «нулей» (продолжение)

- Сколько их…?
- Чекай, погано видно…
- Дай, я посмотрю
- И шо…?
- Как минимум – трое, может четверо
В лощине, в зарослях кустарника находится замаскированный наблюдательный пост, где двое украинских солдат неопределённого возраста, категории 40+ в темноте вечерних сумерек, лёжа на земле, пытаются рассмотреть в тепловизор на противоположном склоне балки двигающуюся вдоль их позиции на дистанции 80-100 метров группу вооружённых людей…и переговариваются шёпотом
- Ти відстань дивись…
- Та знаю…шо делать будем?
- Як шо?…вьєбемо з «покемона», потім знову подивимось…
- Шнур, их больше и сразу мы их всех не завалим, будут палить в ответку…
Read more... )
bytebuster: (Marvin)
Константин Машовец: Диалоги с «нулей»

Передовые позиции, в метрах 25-30-и от окопов, в которых сидят два бойца, разрывается 125-мм танковый снаряд...
Оглохшие и слегка офанаревшие солдаты высовываются на бруствер и смотрят в ту сторону, с которой по их мнению прилетел снаряд...

- Це шо зараз було...?
- А я ебу...? Схоже на танк...
- Валера, а ну принеси мені оті супер-окуляри...
(через минут 5, опустив бинокль, принесённый напарником)
- Ні... не схоже, а воно і є... ондо, нижче розбитої ферми...в чагарнику, стоїть падло і вицілює...
- Наїбнемо?
- Чим...?
- Зараз побачиш... (в рацию) - Ді-джей Бармалею прийом...
Read more... )
bytebuster: (GangnamCat)
Originally posted by [profile] grzegorz_b at Чого бояться москалі?
Originally posted by [personal profile] auburn_daddy at Чого бояться москалі?
Москалі бояться не стільки ОУН-УПА, Шухевича та Бандеру, скільки оприлюднення правди про ОУН-УПА, Шухевича та Бандеру.

Volodymyr Viatrovych:
Перший етап інформаційної кампанії "УПА - відповідь нескореного народу" про антинацистську боротьбу повстанців.
Про це наші перші інфографіки.
Прошу ширити.




Read more... )
bytebuster: (Marvin)
Павел Казарин — Хирургия счастья

Человеческое сознание устроено так, что ему хочется простого и понятного. Вот белое, а вот черное. Вот наше, а вот чужое. Те, кто не понимают, как вести «войну полутонов», никогда не смогут ее выиграть.

Устоять перед искушением рубануть с плеча - трудно. Всегда кажется, что есть некая красная линия, некое решительное действие вслед за которым наступит комфорт. Уйти из семьи. Написать заявление об увольнении. Персонализировать причину своих негораздов и возненавидеть этого человека. И всякий раз, когда доходит дело до кризиса, эта мечта о «хирургии счастья» вновь начинает овладевать массами.

Эскалация боевых действий в районе Авдеевки стала еще одним подтверждением. Кто-то пишет о том, что Киев должен либо срочно наступать всеми дивизиями на боевиков, либо «отрезать ОРДЛО и забыть». Кто-то – отказывается сопереживать оказавшимся в зоне действия, потому что они, мол де, голосовали за Януковича.

В этот момент у меня острое ощущение дежавю. Потому что все это уже много раз звучало – в отношении Крыма. И точно так же кто-то был готов объявить жителей полуострова архитекторами аннексии и на этом основании отказаться от них. А кто-то предлагал отвоевывать регион с помощью танковых клиньев. Но для второго сценария у Украины не хватает сил, а первый будет доказательством того, что у нее не хватает выдержки.

Что значит «отрезать ОРДЛО»? Отказаться на официальном уровне? Вычеркнуть из Конституции? Поставить бетонный забор на границе и забыть? Так ведь «грады» летают и через заборы.

Read more... )
bytebuster: (Marvin)
Виктор Трегубов: Авдеевка: эффективность – как на Майдане.



Майдан был восхитителен. И не только потому, что на нем мы своими глазами видели национальное единение, личную самоотверженность и борьбу за свои идеалы. Среди его самых ярких сторон была самоорганизация, невиданная по меркам Украины. Помните поговорку «если выйти на Майдан и развести руки в стороны, в правой сразу появится чай, а в левой – бутерброд»?

Люди, собравшись в одном месте, оказались не толпой, а Сечью. Все как-то были при деле без каких бы то ни было «чутких руководств» со стороны. Возводились палатки и баррикады, работали полевые кухни, раздавалась еда, распространялась пресса, дорога чистилась лучше, чем когда бы то ни было, лед скалывался, флаги поднимались. Люди готовили глинтвейн и коктейли Молотова, художники рисовали, священники благословляли и исповедовали, сотни Самообороны несли дежурство, сисадмины тянули сетку. Каждый, придя на Майдан, через пять минут мог найти себе занятие по силам и навыкам.

Люди сделали рабочую систему. И эта рабочая система своей эффективностью заборола хорошо вооруженное стадо скотов. Отборному холеному бычью в серой форме не помогли ни ружья, ни водометы, ни слезоточивый газ, ни даже бронетехника – врезаясь в баррикады и увязая в них, БТРы вспыхивали, как спички.

Организация рулит. Организация – то, что помогает цивилизованным бить варваров даже тогда, когда последних много больше.

Read more... )
bytebuster: (Default)
 Павло Бондаренко: Є така стара брутальна українська мудрість: "Весна прийде - покаже хто де срав". Вибачте за вульгарність.
Все просто: сніг прикриває все. Але лежить недовго. І коли він тане - все приховане вилазить.

Авдіївка розтопила сніг і ми побачили хто де гидив.
Ми побачили "баригу" Жебрівського, який не спав три доби, тримаючись на термоядерній каві та енергетиках; ми побачили посеред Авдіївки премєр-міністра Гройсмана. Під ворожими ракетами "Градів". Жоден прем`єр світу не наважувався їхати туди, де реально падають снаряди.

Ми побачили міністрів "злочинного уряду", десятки волонтерів, сотні звичайних небайдужих людей. "Завтра їхатиму повз Авдіївку, можу вивезти 2-3 людей" - звичні оголошення в соціальних мережах. Ми побачили підприємців з Донеччини, які везуть в Авдіївку матраци і воду, електрогенератори і бинти, картоплю і дрова.

Ми побачили "бариг", які за проханням Гройсмана розвернули з Мукачевого вже законтрактований і проплачений ліс у бік Авдіївки. Які збитки понесли ці "бариги" можна лише здогадуватися.

Read more... )
bytebuster: (Alf)
Originally posted by [profile] grzegorz_b at Украинский ВПК восстановил после консервации много танков. Очень много танков...
Originally posted by [personal profile] holicin at Украинский ВПК восстановил после консервации много танков. Очень много танков...
Оригинал взят у [personal profile] prof_eug в Украинский ВПК восстановил после консервации много танков. Очень много танков...
Originally posted by [profile] redplowman в Анализ танкового парка на хранении ГП "Харьковский бронетанковый ремонтный завод".

На момент начала боевых действий на Юго-Востоке Украины (весна 2014 г.) на территории ГП "Харьковский бронетанковый ремонтный завод" находилось на хранении военное имущество (бронетанковая техника) которое числилось на балансе Министерства обороны Украины.


(Детали под катом)

Read more... )


[personal profile] prof_eug: :На фоне периодических зрад всегда приятно подкинуть в ленту однозначную перемогу...
Как известно, после развала СССР Украина получила массу танков, но большинство из них ржавело на базах хранения и многие уже считали, что это металлолом, который будет невозможно восстановить и как-то использовать. Тем не менее, украинский ВПК наглядно показал, что агрессор его явно недооценил - за годы войны с Россией было снято с консервации и восстановлено очень много танков. В предлагаемом репортаже наглядно показано, как обстояли дела с одной из крупнейших баз хранения при Харьковском бронетанковом ремонтном заводе. Как видно из поста, с этой базы были отправлены на восстановление все Т-72, большинство Т-80 и небольшая часть Т-64. Почему Т-64 с этой базы ремонтировали меньше всего? Могу предположить, по той причине, что сначала ремонтировали более новые Т-64 с артемовской базы хранения, которые уже тоже полностью возвращены в войска.
Вся эта работа позволила укомплектовать танками по штату не только существующие соединения, части и подразделения с учетом восполнения понесенных за время войны потерь, но и укомплектовать техникой вновь созданные бригады, которых тоже не мало.

[profile] grzegorz_b: Для войны на износ - самое оно: дешево и сердито.
А если русотеррористы привезут серьезное противотанковое оружие то появится что-то серьезное.
ЗЫ Это логика войны, планов Генштаба я не знаю.
bytebuster: (ДеФюнес2)


Originally posted by [profile] sabrina_lite at День Соборності України
Originally posted by [profile] sabrina_lite at День Соборності України
Промова Президента Петра Порошенка з нагоди свята:

"Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка… і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка"…

Майже сто років виповнилося нині цим дорогоцінним словам, шановні пані та панове!

Вітаю з Днем Соборності присутніх тут високоповажних гостей, весь український народ, всіх українців у діаспорі!

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було урочисто проголошено об'єднання у єдину соборну Україну двох державних утворень. Тих утворень, що постали на уламках різних імперій. Як писав видатний українсько-канадський історик Орест Субтельний, який минулого року, на жаль, відійшов у вічність, «уперше західно- і східноукраїнські націоналісти, які протягом поколінь проголошували існування між ними братерських зв'язків, увійшли в контакт між собою в масових масштабах».

Соборне возз’єднання, - або як тоді його назвали, злука – проросло з національно-визвольної боротьби українського народу, історично тривалого руху українців до творення власної держави. З мрій, прагнень та зусиль багатьох поколінь борців за незалежність і соборність.

Живим підтвердженням таких прагнень стала велелюдна Софійська площа, на якій десятки тисяч киян та гостей столиці вітали проголошення злуки… І увесь Київ, урочисто прибраний національними прапорами, українськими орнаментами, портретами Кобзаря, плакатами і транспарантами. І неймовірна кількість синьо-жовтих знамен, які принесли з собою учасники дійства – як місцеві мешканці, так і численні делегації з усіх країв… Освячення дійства службою Божою у Святій Софії, військовий парад, піднесений настрій та урочиста атмосфера, національний гімн у виконанні військового оркестру... Словом, проголошення злуки сприймалося усіма як велике національне свято.

Read more... )

bytebuster: (Marvin)
Перепост допису [personal profile] nazavzhdy @ [community profile] lenta_ua: Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя Дарія Ребет.
Originally posted by [livejournal.com profile] litobude4 at Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя Дарія Ребет.
Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя визначна політична і громадська діячка, один з лідерів національно-визвольного руху Дарія Ребет (дівоче прізвище: Цісик; 1913-1992), публіцист, за фахом правник. Голова Проводу ОУНЗ (1979–1991). Дружина Лева Ребета, вбитого в 1957 в Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським, який згодом убив С. Бандеру.

У серпні 1943 Дарія Ребет брала безпосередню участь у роботі 3-го Надзвичайного Великого збору ОУНР. З вересня 1943 року входила до складу ініціативного комітету, який підготував проведення Першого великого збору Української Головної визвольної ради (УГВР) (11-15.07.1944). Була обрана членом І-ї Президії УГВР, брала участь у розробці програмних документів УГВР. У повоєнний час жила в еміграції у Німеччині. Після розколу ОУНР у грудні 1956 р. приєдналася до ОУНЗ і була обрана до складу її Політичної ради. З 1979 очолювала діяльність Політичної ради ОУНЗ і перебувала на цій посаді до червня 1991 року.

Відзначилася активністю у розбудові жіночого руху в еміграці. На першому З'їзді українського жіноцтва в Німеччині до Головної Управи було обрано Дарію Ребет. За її участю було створено міжнародну Лігу Жінок в екзилі, в якій крім українок об'єдналися представництва жінок-емігранток різних національностей. Постійним секретарем Ліги була Дарія Ребет.

Дарія Ребет співпрацювала з багатьма українськими періодичними виданнями в еміграції, була членом редколегій часописів «Сучасна Україна», «Сучасність» та «Український самостійник», видала збірку статей про Об'єднання Українських Жінок у Німеччині, автор статей, присвячених українському визвольному рухові.

Померла Дарія Ребет 5 січня 1992 року в Мюнхені де і була похована.
30 жовтня 2010 року останки Дарії Ребет та її чоловіка Лева Ребета урочисто були перепоховані у Львові на Личаківському цвинтарі.

Read more... )
Сторінку створено П'ятниця, 28 Липень 2017 10:48

Липень 2017

П В С Ч П С Н
      1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27282930
31      
Створено з Dreamwidth Studios

За стиль дякувати