bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Щось не дуже «пішла» рубрика, менше 25 переходів по кожній статті. Напевне, доведеться скасовувати :-(


Чи є різниця між “відновний ” і “відновлювальний”?

Натикнувся на статтю, в якій згадується «реабілітаційно-відновний спортивний центр у Дніпрі планують будувати…»

Мені це слово здалося незвичним.

Словники мають як статтю відновний, так і відновлювальний, з повністю однаковою семантикою:

Стосовний до відновлення.

Чи є між цими словами якась різниця? Цікавить, у першу чергу, контекст медичної галузі, але і дізнатися про інші контексти також було б цікаво.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Чи потрібна кома після “тобто”?

Дивлюсь у СУМ і бачу:

Без коми після "тобто":

  • Чернишеві на час артпідготовки випало бути старшим, тобто командувати з'єднаним вогнем усіх трьох мінрот
  • Ми зустрілися з ним на березі Азовського моря — поблизу Матроської слобідки під Маріуполем, тобто нинішнім містом Жданов
  • Тобто вичавлювання виробів з металу, який під дією високого тиску стає м'яким

З комою після "тобто":

  • Наказую… Тобто, щиро прошу всіх присутніх з'їсти по пів-яблука номер один і при цьому дивитись на мене...
  • Тобто, як відвезти?
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Різниця між “слідкувати”, “стежити” й “пильнувати”?

У метро звернула увагу на фразу: "Шановні пасажири! Слідкуйте за своїми дітьми на ескалаторі".

Подумалось, що в цьому контексті доречнішим було б "пильнуйте".

Проте, заглянувши у Словник української мови, я ще більше заплуталась, бо слова слідкувати, пильнувати й стежити, як виявилось, дуже близькі за значенням.

СЛІДКУВАТИ

ПИЛЬНУВАТИ

СТЕ́ЖИТИ

Стаття на ресурсі Gazeta.ua, автор - Олександр СТУКАЛО, теж не зазначає про чітке розмежування у використанні цих слів.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Чи є єдине правило вживання кличного відмінку для словосполучень?

Наскільки мені відомо, словосполучення виду ім'я та по-батькові у кличному відмінку відмінюються разом: Іване Петровичу

А також, з давніх часів читання журналу «Перець» пам'ятаю таке само використання у словосполученнях виду Друже «Перче»

З іншого боку, постійно бачу випадки, коли лише одне слово знаходиться у кличному відмінку: любий друже.

А в інших випадках, як-то пан Президент, можна зустріти обидва варіанти:

  • пане Президент
  • пане Президенте

Чи існує єдине, регулярне правило, яке регулює використання кличного відмінку для словосполучень?

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Як назвати людину, яка має те саме прізвище?

Як назвати людину, яка має те саме прізвище, що і той, хто говорить?

Є слово рос. однофамилец, і Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) перекладає його так:

У нього зі мною, у мене з ним те саме (одно, однакове) прізвище; він зі мною, я з ним того самого (одного, однакового) прізвища.

Ці варіанти виглядають занадто довгими.

В Інтернеті можна часто знайти варваризм однофамілець:

Його переплутали із загиблим під час Євромайдану однофамільцем.UNIAN

…але, наскільки мені відомо, корінь «фамілія» використовується в українській мові лише у значенні «сімейство; група людей, об'єднаних родовими зв'язками», а не «прізвище».

Мені відомо про слово тезка, яке означає людину, яка має таке само ім'я (як я) і також відомо, що можна сказати повний тезка, що означає однакове ім'я і прізвище.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Критерії оцінювання швидкості читання? / Reading speed norms?

Якими є офіційні критерії оцінювання швидкості читання/розуміння текстів для випускників навчальних закладів?

Спробував поґуґлити і нічого не знайшов — цілком припускаю, що сайти Міносвіти забороняють індексацію чи абощо.

Найбільше цікавлять дві категорії:

  1. Випускники загальноосвітніх шкіл;
  2. Випускники вишів.

Неофіційні джерела вказують 90-95 слів/хв. для читання вголос і 100-170 слів/хв. для читання мовчки. Але не прив'язують ці числа до категорій учнів. Окрім того, 100-170 — це дуже великий розброс значень.

Будь ласка, у відповідях надавайте пряме посилання на відповідні вказівки Міносвіти та/або Закони України.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Patterns for present tense verb conjugation

I'm aware that there are four sets of present tense endings, each named by their third person plural. They are separated into two sets of iotified pairs. first conjugation (-уть, -ють) and second conjugation (-ать, -ять).

Are there any rules or generalizations about which verbs take first conjugation and which verbs take second conjugation? I understand that the non-iotified ending is used after a consonant and the iotified one after a vowel.


Мені відомо, що існує чотири закінчення теперішнього часу, кожне з яких назване за третьою особою множини. Вони розділені на два набори йотованих пар: першої дієвідміни (-уть, -ють) та другої дієвідміни (-ать, -ять).

Чи існує яке-небудь правило або узагальнення, які дієслова відносять до першої дієвідміни і які дієслова відносять до другої дієвідміни? Я розумію, що нейотоване закінчення використовується після приголосного, а йотоване після голосної.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Написання ініціалів: разом чи окремо?

Чи можна писати ініціали (поруч із прізвищем) разом чи потрібно ставити пробіл між ім'ям та по батькові?

Наприклад,

Л.П. Косач

чи

Л. П. Косач

Чи є правило, яке це регулює?


Can I write initials (next to the name) together or need to put a space between the name and surname?

Л.П. Косач

or

Л. П. Косач

Is there are rule about this?

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Difference between “Зачекати” and “почекати”

I was asked about the difference between "Зачекати" and "почекати" or the difference between "Зачекай" and "почекай" but I couldn't explain.

Мене запитали про різницю між значеннями слів "Зачекати" і "почекати" або "Зачекай" і "почекай", однак я не зміг пояснити.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: How to choose the proper future form of verbs, e.g. “буду писати” vs. “писатиму”?

Ukrainian has two forms of future tense:

  1. буду + Infinitive;
  2. using suffix -му.

Many people told me that both are equivalent, however I've seen those who would prefer one of these (usually, the second one).

What is the rule of thumb for using the future tense in Ukrainian?


A:

There are three ways to form future tense in Ukrainian.

  1. стану писати - note the use of a modal or auxiliary verb indicating motion - стану, начну, хочу
  2. писатиму - this one is a ligature from a historical form писати иму, and you can still see a form with the words swapped in some Western dialects: меш писати can be heard in use instead of писатимеш
  3. писав буду - this form can still be encountered in some dialects, along with more widespread construction of the past tense писав був

The first two are the normative ways of forming future tense. There is no semantic difference between the two forms.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)

Q: Що не так з “почекуном”?

Назва нового мему з Почекуном була скалькована з російського Ждун, який в свою чергу був утворений від рос. ждать (одразу завважу, що я не обговорюю тут власне Ждуна, хоча знаю, що в українській мові також є ждати).

Стаття на вікі про суфіксальне словоутворення віддієслівних іменників вказує весь набір суфіксів, але не подає правило, за яким той чи інший суфікс має допасовуватися до дієслова. Звідки я роблю висновок, що єдине правило — правило милозвучності.

Питання моє в тому, чи виглядає "питомим" поточне словотворення від дієслова почекати?

Нижче я подаю деякі можливі варіянти:

  1. Почека́ль / Почека́ля (також див. чекальний)
  2. Почека́ч
  3. Почека́р
  4. Почеку́н (також допустимо, бо бігун)
  5. Почеківни́к
  6. Почекі́ст (sic!)
  7. Почека́тель

Одному мені здається, що варіянти 1-2 звучать "рідніше" і що суфіксальне словоутворення теж було бездумно скальковане?

Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
“От-кутюр” чи “от кутюр”?

Цей термін є транскрипцією фр. haute couture. В нас його перекладають як висока мода. Але якщо транскрибують, то зустрічаються обидва варіянти написання:

В словниках (окрім народних) слово не ґуґлиться.

Цікаво, що в російському wiktionary бачимо примітку (це важливо, бо українська вікі про високу моду є перекладом з російської):

Данное написание не соответствует ныне действующей норме.
Нормативное написание: от-кутюр

Чи є в нас норми щодо транскрибування іншомовних слів? Бо як на мене, якщо в оригіналі пишеться в два слова, то й в нас має бути так само (на відміну від prêt-à-porter).

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Чи походить слово “безпека” від назви слов'янського божества Пека?

У харківському політесі на курсі, якщо я не забув точну назву, "Охорона праці та безпека життєдіяльності" нам були подані відомості щодо етимології слова безпека. Нібито слово походить від назви слов'янського слов'янського хтонічного бога Пека, через заперечення приставкою без- притаманних божеству якостей, ворожих та шкідливих людині.

Нажаль у зовнішньому Інтернеті мені не вдається знайти ані підтвердження, ані спростування цієї гіпотези. Можливо шановній спільноті відомі поважні джерела, які прояснюють етимологію наведеного слова

Чи походить слово безпека від назви слов'янського божества Пека?

Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Яке походження слова Івасик-Телесик?

Відомий український казковий герой зветься Івасик-Телесик.
Якою є етимологія цієї назви?

Усі варіанти, які я бачив, виглядають або занадто натягнутими, або просто бездоказовими. Тому хотілося б дізнатися етимологію, яка базується на поважних лінґвістичних джерелах, а не на здогадках.


Ось список варіантів, які я бачив, і які мені не подобаються внаслідок своєї бездоказовості:
  1. Морячок — (моє власне дослідження, виглядає дещо натягнутим):

    Грецькою слово «море» — θάλασσα, читається [tʰá-las-sa].
    Wiktionary і інші словники кажуть, що:
    «Etymology: Possibly from ἅλς (háls, “salt”). Might be from Pre-Greek.»
    Тайське слово ทะเล [tʰáʔ leː] «море» має кхмерське походження. Див., наприклад, відоме озеро в Камбоджі, Тон-ле-сап.

  2. Телепень — внаслідок народження із дерев'яної чурки, у деяких варіантах казки
  3. Той, хто носить бриль, солом'яний капелюх (неясно, чи носив він такого капелюха)
  4. Таліесін — від кельтського/валлійського імені¹
  5. Той, хто пасе теля — (не доведено, що він когось пас у казці)

¹ Таку думку обстоює, наприклад, Олег Гуцуляк у статті Кельтський слід в історії слов'ян.
A:

Марія Редьква, кандидат філологічних наук, викладач кафедри філософії, суспільних дисциплін та іноземних мов Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, у своїй статті СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ КАЗКОВИХ АНТРОПОНІМІВ (НА ПРИКЛАДІ ВАРІАНТІВ НАЗИВАННЯ ТЕЛЕСИКА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ ЧАРІВНІЙ КАЗЦІ) висловлює такі гіпотези:

На перший погляд семантика імені Телесик є непрозорою і увиразнює її лише контекст уживання: И назвали того сина Телесиком. От росте той син, та й росте – и такий гарний, що ні здумать, ні згадать – тільки в казці сказать! [Рудч. (2: 39)]. Проблема витлумачення значення номінатеми зумовлена передовсім нез’ясованістю семантики слова-основи, на базі якого виник онім.

Лексема сучасної української мови, котра вірогідно стала основою для творення номінативної одиниці, це дієслово
телесуватися, -уюся, -уєшся, недок., розм. Потикатися, кидатися то в один бік, то в інший…” [4: 1237]. Якщо припустити, що саме ця лексична одиниця могла мотивувати аналізовану номінатему, то семантика імені вказує на таку характеристику персонажа, як рухливість, неспокій тощо.

У територіальних говірках зафіксовано лексему телесний, що означає „безтілесний” [13 (2: 283)], від якої теж могло бути утворене найменування, оскільки, за сюжетом, персонажа змальовано деревиною, тобто безтілесним.

У словнику М. Фасмера подано лексеми тел(ьпень), тельпеш, що означають „здорова дитина”. І услід за О. Шахматовим етимолог пов’язує їх зі словом телепень. Сюди ж учений відносить і лексему тельпух, яка має значення „пень, обрубок; неповоротка людина” [17 (4: 40)].

Тому, зважаючи на специфіку образу Телесика, цілком вірогідним видається походження аналізованого казкового антропоніма від наведеного ряду лексем, семантика яких безпосередньо пов’язана зі словами дитина, деревина, пень.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q:Родовий відмінок множини слів на -шшя, -жжя, -ччя

Сьогодні, коли мені треба було поставити слово «протиріччя» у фразу «жодних …», мене раптом переклинило:

На -ддя все зрозуміло: «підборіддя» → «підборідь» — бо закінчення м'яке. Аналогічно -ття, -ззя, -сся, -цця, -лля, -ння. Інакше просто й бути не може.

А що ж із -шшя, -жжя, -ччя: затишшя, бездоріжжя, обличчя? З одного боку, наче не очікуєш у кінці -шь, -жь, -чь в українській мові (невже тут буде?). А з іншого — вони в усіх інших відмінках і формах пом'якшені на кінці (невже в родовому відмінку пом'якшення зникне?).


A:

Коротка відповідь

  • За правилами відмінювання — протиріч, але підборідь, знань
  • Також пропонують варіант — протиріччів
Read more... )
bytebuster: (Default)
Олександр Краковецький: Ukrainian Language: історія однієї ініціативи My two cents // Хорошу статтю написав sashaeve.

Хочу розповісти про одну ініціативу, якою займаюсь протягом останніх двох місяців - сайт Ukrainian Language (українська мова) на Stack Exchange. В даний момент сайт знаходиться в режимі публічної бети.

Stack Exchange (SE) — всесвітньо відомий сайт питань і відповідей. Він ділиться на підсайти різної тематики, найвідомішим і найпопулярнішим сайтом є StackOverflow для розробників програмного забезпечення. На даний момент на SO задано більше 13,5 млн запитань! Крім SO можна знайти підсайти по математиці, відкритим даним, комп'ютерним наукам, літературі тощо. Перелік всіх сайтів можна знайти тут: http://stackexchange.com/sites. Мова майже всіх сайтів - англійська (крім сайтів на кшталт нашого Ukrainian Language, де можна задавати питання і українською).

Пропозиція про відкриття нового підсайту на SE проходить через стандартні етапи (якщо її не закривають раніше): «definition», «commitment» і «beta» (private/public). «Commitment» — це коли реєструються потенційні учасники. Коли їх зареєструвалося достатньо (і їх сумарна репутація достатня) — починається етап приватної «beta» і якщо активність учасників досить висока, то сайт переводять в режим публічної бети («public beta»).

Для чого всі ці складнощі при створенні нового підсайту? Автори SE вважають, що запропонувати хорошу тему мало, потрібно створити спільноту навколо цієї теми і довести, що спільнота зацікавлена в розвитку такого ресурсу.

Для чого і для кого був створений сайт Ukrainian Language?

Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: What's the difference between prepositions: “при” і “за”?

Are those two interchangeable?

Can I say both:
За умови and При умові / За бажання... and При бажанні?

Чи можна і так, і так?


A:

Old school linguists (one, two) insist that only за is grammatical:
за умови, за потреби, за бажання (or even бажаючи).
I would speculate that their reasoning is elimination of similarities with the Russian language, where при is used in this context.

However, classical literature has numerous examples of usage of при in the context of conditional relation.

Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Чи є український відповідник до словосполучення “приватне повідомлення”?

При користуванні веб-ресурсами і соцмережами, розділяють два види повідомлень: загальнодоступні, які видні іншим особам, і приватні, які доступні лише відправникові і отримувачу.

В англійській для цього використовується відприкметниковий іменник англ.private, у значенні „private message“. Але треба зауважити, що словосполучення „to write in private“ також має значення «повідомити по секрету», тому вживання його одного, без уточнення „message“, виглядає обґрунтованим.

У російській є доволі поширений жаргонізм рос.«личка», утворене скороченням від «личное сообщение».

Чи є подібне слово в українській?
Особисто я у такому випадку використовую кальку з англійської «приват» («написати у приват»), але сподіваюся, що існують кращі варіанти.

На картинці покупець запитує «Кілько тіво кури?», на що продавчиня відповідає «В лічьку написала».
Картинка демонструє незручність використання прямої кальки з російської.


A:

Власне, я іноді, коли не хочеться вживати латинізми чи запозичення з інших мов, використовую повідомити особисто, написати особисте повідомлення, написати в особисті.

Взагалі синонімічний ряд приватний-особистий-власний має достатньо відтінків:

ПРИВАТНИЙ Який належить окремій особі (особам); не державний, не суспільний. [...] Який стосується окремої особи (осіб); особистий.

ОСОБИСТИЙ [...] Який безпосередньо стосується якої-небудь особи, пов'язаний з нею. [...] Який здійснюється безпосередньо, не через інших осіб.

ВЛАСНИЙ Належний кому-, чому-небудь за правом власності.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Чи є пасивні дієслівні конструкції питомими для української мови?

Сьогодні у новинах читаю: У Харкові очікується похолодання і дощ.

Тлумачні словники, що я бачив, дають однакове значення активним (ми очікуємо) і пасивним зворотам (очікується).

Інші ж, такі, як СУМ, взагалі вважають основною формою явно запозичене «ждати»:
очікуватися = ждатися = «Передбачатися в майбутньому» (причому навіть словник використовує пасивну форму «передбачатися» замість «хтось передбачає в майбутньому»),
очікувати = ждати = «Розраховувати на чиє-небудь повернення, на прихід, появу когось, чогось, на здійснення чогось»

Мені здається, що пасивні, безособові звороти прийшли до нас з іноземної мови, де панує ідеологія відмови від відповідальності, і завдяки цьому у місцевому канцеляриті утворилися конструкції:
«вашу заяву {буде} розглянуто»
проти
«я розгляну{в} вашу заяву» або «оцей чиновник розгляне{-ув} вашу заяву».

Запитання: наскільки питомим є використання саме пасивного звороту у контексті подій, які передбачаються у майбутньому?

P.S. У нас вже було запитання на тему «ждати/чекати», але там цю тему не зрушували:
Що не так з "почекуном"?

P.P.S. У тому числі, на нашому сайті при обговоренні граматичних правил, багато користувачів також використовують звороти:

  • у випадку Х кома не ставиться
  • через дефіс пишеться у випадку Y
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Як найкраще перекласти “fake”?

Останнім часом це слово набуло особливої актуальності коли мова йде про новини чи підставні профілі у соцмережах.

Я схиляюсь до варіанту “фальшивка”, коли іде мова про вигадані події, та, власне, підставний профіль. Але, можливо, є кращі, більш лаконічні, варіанти


A:

Липові новини, липовий профіль.

Зі статті липовий у СУМ-11:

  1. перен., розм. Підроблений, несправжній. — Звуть його — Яків, трохи кульгає, прізвища не пам'ятаю, воно в нього липове (Юрій Яновський, I, 1954, 226); — Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий (Олесь Донченко, II, 1956, 120).

Зі статті липа у СУМ-11:

  1. перен. Про що-небудь фальшиве, підроблено.

Липу справляти — обдурювати, підробляти (здебільшого документи). — Я можу від лікарів посвідчення подати, що інвалід війни! — зухвало озвався Шпулька. — За півсотні мені яку завгодно липу на Галицькому базарі справлять (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 329).

А от і приклади вжитку з інтернету:


Ось також цікавий запис із поясненням походження знайшов у Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу / Віктор Ужченко, Дмитро Ужченко.

Липу справляти (трусити, давати нюхати), жарг. Обдурю- вати, підробляти (перев. про документи). Михай, Молгв. • В арго липа – „фальшивий, підроблений документ”. Тісно пов’язане зі сло- вом липок – „у грі шулерів липка мазь, якою склеюються дві карти”; липкове очко – наклеєне цією ж маззю очко, котре легко відстає, якщо зачепити його пальцем (В. Даль); липуха – „фальшиве посвідчення”.

Сторінку створено Субота, 27 Травень 2017 11:41

Травень 2017

П В С Ч П С Н
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 262728
293031    
Створено з Dreamwidth Studios

За стиль дякувати