bytebuster: (TapeFace)
André Alexin: Що ж тобі, сонечко, про нас сказати?

Расскажу вам, как я заменяю в Париже наше Министерство пропаганды.

Вот прихожу я, скажем, со своими парижанами в парфюмерную лавку или ещё куда, где продавщицей работает какая-нибудь, как их называют - petite souris de Paris - парижская мышка: это значит, худенькая такая, бледная, без этих наших бровей с декольте.

И вот я, допустим, расплачиваюсь, и видно, что у меня иностранная карточка, или я прошу мне пробников отсыпать побольше, чтобы друзьям дома раздать, а мышка, конечно, спрашивает:
- Вы, месье, из какой страны, пардон?

А я так вызывающе:
- Киев, Украина.

А она глаза распахивает:
- А можете сказать что-нибудь на вашем языке? А то я вот греческий могу узнать, даже шведский немножко, а украинского языка я никогда не слыхала.

А я не знаю:
- Что же мне сказать, мадемуазель? Чтобы со смыслом, не просто так.

А она тогда:
- А вы расскажите в двух словах о своей стране. Тогда это будет правильно и понятно.

Тогда я так вздыхаю, делаю влажные украинские глаза, напускаю в голос этого нашего карего бархату и говорю:

- Що ж тобі, сонечко, про нас сказати? Сказати тобі, як ми скучили? Скільки століть нас ганяло по Азіях, скільки мільйонів діток ненароджених - через сусідів, мокшан з поросячими очима? Якби ж ти знала, рибонько, як тепер тяжко вертатися сюди, до людей! Ми ж були з вами колись одна Європа - а тепер ми вам якісь дикуни, а ви нам - точнісінько ельфи...

А она всплескивает руками:
- Боже, как красиво! Вы же не говорите, вы же поёте!

И только за два квартала оттуда мои французы решаются заговорить:
- А что ты ей читал? О чем? Какой текст?

И я важно говорю:
- Олег Жадан. Поэма "Издрык".

И они так тооооонко повторяют, аккуратно так, как будто на цыпочках:
- Точнисинько. Точниииисинько.
bytebuster: (CH-cao4)
Ось, що буває, якщо не вчити іноземні мови. :)

bytebuster: (Farang-baa)
Ну скажіть, авжеж я умнічка? :-)

Q: What is the Mongolian vowel separator for?

I've heard of the Mongolian vowel separator from programmers, who regard it as an interesting quirk in Unicode. When I google for it, most of the hits are from those revelling in its geekiness.

But as someone dabbling a bit in Mongolian, I'd like to know: What is it used for?


A:

The formal description has been already given in the excellent @ColinFine's answer. Let me give a different description in "layman terms".

Mongolian characters usually have four distinct forms: isolate, initial, medial, and final.
Vowels A and E have exactly the same glyphs in their final form.
Here are the four forms for A and E, correspondingly.
Note, both have two versions of final glyphs:

Mongolian vowels A and E

Although choosing between A or E can be concluded from the the syntax (A for masculine grammatic gender while E is for feminine), there can be semantic difference depending on the final form (stroke up or stroke down).

For example:

qara [qara] (to look), stroke up;
qar+a [qar+a] (black), stroke down;

Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Наш сьогоднішній герой — голандський поліглот (той, що в капелюсі).
Перше відео — битва титанів, де він зустрів іншого поліглота, який заявляє, що говорить 35-ма мовами.

Тим, хто помітить акцент (а він там присутній), одне зауваження: він бодай-як говорить твоєю мовою, %USERNAME%, а ти його мовою не говориш навіть і близько. :-)


Read more... )
bytebuster: (Farang-baa)
Трошки мовного лікнепу вам у стрічку.
Як звучала латина, і звідки ми про це знаємо, враховуючи, що звукозапису тоді не існувало
Лінгвістика може відповісти на це запитання.
(автор тараторить трошки швидко, вмикайте субтитри, єслішо)

bytebuster: (CH-cao4)
Перепост допису [personal profile] ukurainajin: Папір у Європі
Зайшла мова про походження назви цього матеріалу (і документу) в українській та російській, і мені стало цікаво, які взагалі є варіанти в Європі. Кавказу торкатися не буду. Картина складається така:
  • Всі слов'янські мови, окрім болгарської, македонської та російської; романські, окрім італійської та румунської; всі германські без винятку; угро-фінські, балтійські та кельтські, навіть унікальна баскійська — у них усіх пишуть на різновидах «паперу» — від давнього папірусу.
  • Болгарська, македонська і… румунська, вочевидь, зазнали античного впливу у інший спосіб, бо у них назви, як і у сучасній грецькій, представлені варіаціями на тему «хартії». Пам'ятаєте славетну англійську «Велику хартію вольностей»? Оце теж походить з давньогрецької і позначало шкіряний матеріал та документ з нього.
  • Італійська (венеціанська, сіцилійська також) успадкувала від латини «карту». Здогадайтеся, звідки це слово прийшло до латини? Та сама хартія, але з поправкою на фонетику.
  • У російській, як ви знаєте, — «бумаґа». Найбільш імовірна версія, що довго-довго їхало з Середнього Сходу, аж поки не приїхало за посередництвом італійців. І початково було пов'язане з бавовняним матеріалом (ні, не з ватою).
  • Ну і ще є мила для всіх албанська. У ній матеріал для писання — це «летра».
bytebuster: (Farang-baa)
У мене тут виникла невеличка суперечка на тему сабж.
Мій візаві стверджував, що «Тайланд» — це неправильно, так само, як неправильно «Андройд» і «Біткойн».

Так от. Мені також сильно ріже вухо зловживання літерою «й» замість «і». Думаю, це наслідок змосковщення і неграмотних московітів (внаслідок фонетичних подібностей між «и» та «й»). І «Андроїд» мені здається більш благозвучним.
Але з Тайландом все значно інакше.
Самоназва тайців — ไทย [тхай]. Додаток «-ленд» — це англіцизм, тайці його не вживають.
Читаємо слово [тхай] по літерах:
  • Сара ай май малай
  • Тхо тхахаан
  • Йо йак
Коротке пояснення. Довгі назви — це тому, що вони називаються разом з ключовим словом. Як у нас було б «А-автобус», «Б-барабан» тощо. От і у них «Тхо-солдат» і «Йо-велетень».
А слово «сара» означає «голосна». Дадада, голосна пишеться спочатку перед [тх], а читається — після.
Коротше. І якщо стосовно дифтонгу «ай» ще можна сказати, що він, скоріше «аі», але «й» наприкінці слова переконує навіть тих, хто сумнівався.
Тому слово Тхай — правильне. І, відповідно, «Тайланд» ближче до оригіналу, ніж «Таїланд» або «Таіланд».
bytebuster: (Farang-baa)
А ось вам чтиво (знайшов тут). Науковці на повному серйозі доводять, що тональні мови утворилися внаслідок кліматичних факторів.
Ну, вопщєм, логічно: хочеш вивчити тайську — їдь до Тайланду.

Climate, vocal folds, and tonal languages: Connecting the physiological and geographic dots
We summarize a number of findings in laryngology demonstrating that perturbations of phonation, including increased jitter and shimmer, are associated with desiccated ambient air.

We predict that, given the relative imprecision of vocal fold vibration in desiccated versus humid contexts, arid and cold ecologies should be less amenable, when contrasted to warm and humid ecologies, to the development of languages with phonemic tone, especially complex tone.

This prediction is supported by data from two large independently coded databases representing 3,700+ languages. Languages with complex tonality have generally not developed in very cold or otherwise desiccated climates, in accordance with the physiologically based predictions. The predicted global geographic–linguistic association is shown to operate within continents, within major language families, and across language isolates. Our results offer evidence that human sound systems are influenced by environmental factors.
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Щось не дуже «пішла» рубрика, менше 25 переходів по кожній статті. Напевне, доведеться скасовувати :-(


Чи є різниця між “відновний ” і “відновлювальний”?

Натикнувся на статтю, в якій згадується «реабілітаційно-відновний спортивний центр у Дніпрі планують будувати…»

Мені це слово здалося незвичним.

Словники мають як статтю відновний, так і відновлювальний, з повністю однаковою семантикою:

Стосовний до відновлення.

Чи є між цими словами якась різниця? Цікавить, у першу чергу, контекст медичної галузі, але і дізнатися про інші контексти також було б цікаво.

bytebuster: (CH-cao4)

What are the nine Eskimo words for snow?

February 16, 1979

Dear Cecil:

In view of the blizzards we've been having lately in the Great White Midwest, how about a vocabulary lesson? I've heard the Eskimos have nine words for snow. What are they?


Cecil replies:

I've got a lot more than nine words for snow, and I don't even need to resort to Eskimo. That's because I have a powerful descriptive vocabulary.

However, if we must confine ourselves to Eskimo talk, I can still come up with quite a few terms, as long as you'll let me throw in some words for ice too: kaniktshaq, snow; qanik, falling snow; anijo, snow on the ground; hiko (tsiko in some dialects), ice; tsikut, large broken up masses of ice; hikuliaq, thin ice; quahak, new ice without snow; kanut, new ice with snow; pugtaq, drift ice; peqalujaq, old ice; manelaq, pack ice; ivuneq, high pack ice; maneraq, smooth ice; akuvijarjuak, thin ice on the sea; kuhugaq, icicle; nilak, fresh water ice; and tugartaq, firm winter ice.

Read more... )

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Чи потрібна кома після “тобто”?

Дивлюсь у СУМ і бачу:

Без коми після "тобто":

  • Чернишеві на час артпідготовки випало бути старшим, тобто командувати з'єднаним вогнем усіх трьох мінрот
  • Ми зустрілися з ним на березі Азовського моря — поблизу Матроської слобідки під Маріуполем, тобто нинішнім містом Жданов
  • Тобто вичавлювання виробів з металу, який під дією високого тиску стає м'яким

З комою після "тобто":

  • Наказую… Тобто, щиро прошу всіх присутніх з'їсти по пів-яблука номер один і при цьому дивитись на мене...
  • Тобто, як відвезти?
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Різниця між “слідкувати”, “стежити” й “пильнувати”?

У метро звернула увагу на фразу: "Шановні пасажири! Слідкуйте за своїми дітьми на ескалаторі".

Подумалось, що в цьому контексті доречнішим було б "пильнуйте".

Проте, заглянувши у Словник української мови, я ще більше заплуталась, бо слова слідкувати, пильнувати й стежити, як виявилось, дуже близькі за значенням.

СЛІДКУВАТИ

ПИЛЬНУВАТИ

СТЕ́ЖИТИ

Стаття на ресурсі Gazeta.ua, автор - Олександр СТУКАЛО, теж не зазначає про чітке розмежування у використанні цих слів.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Чи є єдине правило вживання кличного відмінку для словосполучень?

Наскільки мені відомо, словосполучення виду ім'я та по-батькові у кличному відмінку відмінюються разом: Іване Петровичу

А також, з давніх часів читання журналу «Перець» пам'ятаю таке само використання у словосполученнях виду Друже «Перче»

З іншого боку, постійно бачу випадки, коли лише одне слово знаходиться у кличному відмінку: любий друже.

А в інших випадках, як-то пан Президент, можна зустріти обидва варіанти:

  • пане Президент
  • пане Президенте

Чи існує єдине, регулярне правило, яке регулює використання кличного відмінку для словосполучень?

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Як назвати людину, яка має те саме прізвище?

Як назвати людину, яка має те саме прізвище, що і той, хто говорить?

Є слово рос. однофамилец, і Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) перекладає його так:

У нього зі мною, у мене з ним те саме (одно, однакове) прізвище; він зі мною, я з ним того самого (одного, однакового) прізвища.

Ці варіанти виглядають занадто довгими.

В Інтернеті можна часто знайти варваризм однофамілець:

Його переплутали із загиблим під час Євромайдану однофамільцем.UNIAN

…але, наскільки мені відомо, корінь «фамілія» використовується в українській мові лише у значенні «сімейство; група людей, об'єднаних родовими зв'язками», а не «прізвище».

Мені відомо про слово тезка, яке означає людину, яка має таке само ім'я (як я) і також відомо, що можна сказати повний тезка, що означає однакове ім'я і прізвище.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Критерії оцінювання швидкості читання? / Reading speed norms?

Якими є офіційні критерії оцінювання швидкості читання/розуміння текстів для випускників навчальних закладів?

Спробував поґуґлити і нічого не знайшов — цілком припускаю, що сайти Міносвіти забороняють індексацію чи абощо.

Найбільше цікавлять дві категорії:

  1. Випускники загальноосвітніх шкіл;
  2. Випускники вишів.

Неофіційні джерела вказують 90-95 слів/хв. для читання вголос і 100-170 слів/хв. для читання мовчки. Але не прив'язують ці числа до категорій учнів. Окрім того, 100-170 — це дуже великий розброс значень.

Будь ласка, у відповідях надавайте пряме посилання на відповідні вказівки Міносвіти та/або Закони України.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Patterns for present tense verb conjugation

I'm aware that there are four sets of present tense endings, each named by their third person plural. They are separated into two sets of iotified pairs. first conjugation (-уть, -ють) and second conjugation (-ать, -ять).

Are there any rules or generalizations about which verbs take first conjugation and which verbs take second conjugation? I understand that the non-iotified ending is used after a consonant and the iotified one after a vowel.


Мені відомо, що існує чотири закінчення теперішнього часу, кожне з яких назване за третьою особою множини. Вони розділені на два набори йотованих пар: першої дієвідміни (-уть, -ють) та другої дієвідміни (-ать, -ять).

Чи існує яке-небудь правило або узагальнення, які дієслова відносять до першої дієвідміни і які дієслова відносять до другої дієвідміни? Я розумію, що нейотоване закінчення використовується після приголосного, а йотоване після голосної.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Написання ініціалів: разом чи окремо?

Чи можна писати ініціали (поруч із прізвищем) разом чи потрібно ставити пробіл між ім'ям та по батькові?

Наприклад,

Л.П. Косач

чи

Л. П. Косач

Чи є правило, яке це регулює?


Can I write initials (next to the name) together or need to put a space between the name and surname?

Л.П. Косач

or

Л. П. Косач

Is there are rule about this?

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Difference between “Зачекати” and “почекати”

I was asked about the difference between "Зачекати" and "почекати" or the difference between "Зачекай" and "почекай" but I couldn't explain.

Мене запитали про різницю між значеннями слів "Зачекати" і "почекати" або "Зачекай" і "почекай", однак я не зміг пояснити.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: How to choose the proper future form of verbs, e.g. “буду писати” vs. “писатиму”?

Ukrainian has two forms of future tense:

  1. буду + Infinitive;
  2. using suffix -му.

Many people told me that both are equivalent, however I've seen those who would prefer one of these (usually, the second one).

What is the rule of thumb for using the future tense in Ukrainian?


A:

There are three ways to form future tense in Ukrainian.

  1. стану писати - note the use of a modal or auxiliary verb indicating motion - стану, начну, хочу
  2. писатиму - this one is a ligature from a historical form писати иму, and you can still see a form with the words swapped in some Western dialects: меш писати can be heard in use instead of писатимеш
  3. писав буду - this form can still be encountered in some dialects, along with more widespread construction of the past tense писав був

The first two are the normative ways of forming future tense. There is no semantic difference between the two forms.

Сторінку створено Вівторок, 25 Липень 2017 04:48

Липень 2017

П В С Ч П С Н
      1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24252627282930
31      
Створено з Dreamwidth Studios

За стиль дякувати