bytebuster: (Farang-baa)
У мене тут виникла невеличка суперечка на тему сабж.
Мій візаві стверджував, що «Тайланд» — це неправильно, так само, як неправильно «Андройд» і «Біткойн».

Так от. Мені також сильно ріже вухо зловживання літерою «й» замість «і». Думаю, це наслідок змосковщення і неграмотних московітів (внаслідок фонетичних подібностей між «и» та «й»). І «Андроїд» мені здається більш благозвучним.
Але з Тайландом все значно інакше.
Самоназва тайців — ไทย [тхай]. Додаток «-ленд» — це англіцизм, тайці його не вживають.
Читаємо слово [тхай] по літерах:
  • Сара ай май малай
  • Тхо тхахаан
  • Йо йак
Коротке пояснення. Довгі назви — це тому, що вони називаються разом з ключовим словом. Як у нас було б «А-автобус», «Б-барабан» тощо. От і у них «Тхо-солдат» і «Йо-велетень».
А слово «сара» означає «голосна». Дадада, голосна пишеться спочатку перед [тх], а читається — після.
Коротше. І якщо стосовно дифтонгу «ай» ще можна сказати, що він, скоріше «аі», але «й» наприкінці слова переконує навіть тих, хто сумнівався.
Тому слово Тхай — правильне. І, відповідно, «Тайланд» ближче до оригіналу, ніж «Таїланд» або «Таіланд».
bytebuster: (Farang-baa)
А ось вам чтиво (знайшов тут). Науковці на повному серйозі доводять, що тональні мови утворилися внаслідок кліматичних факторів.
Ну, вопщєм, логічно: хочеш вивчити тайську — їдь до Тайланду.

Climate, vocal folds, and tonal languages: Connecting the physiological and geographic dots
We summarize a number of findings in laryngology demonstrating that perturbations of phonation, including increased jitter and shimmer, are associated with desiccated ambient air.

We predict that, given the relative imprecision of vocal fold vibration in desiccated versus humid contexts, arid and cold ecologies should be less amenable, when contrasted to warm and humid ecologies, to the development of languages with phonemic tone, especially complex tone.

This prediction is supported by data from two large independently coded databases representing 3,700+ languages. Languages with complex tonality have generally not developed in very cold or otherwise desiccated climates, in accordance with the physiologically based predictions. The predicted global geographic–linguistic association is shown to operate within continents, within major language families, and across language isolates. Our results offer evidence that human sound systems are influenced by environmental factors.
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Щось не дуже «пішла» рубрика, менше 25 переходів по кожній статті. Напевне, доведеться скасовувати :-(


Чи є різниця між “відновний ” і “відновлювальний”?

Натикнувся на статтю, в якій згадується «реабілітаційно-відновний спортивний центр у Дніпрі планують будувати…»

Мені це слово здалося незвичним.

Словники мають як статтю відновний, так і відновлювальний, з повністю однаковою семантикою:

Стосовний до відновлення.

Чи є між цими словами якась різниця? Цікавить, у першу чергу, контекст медичної галузі, але і дізнатися про інші контексти також було б цікаво.

bytebuster: (CH-cao4)

What are the nine Eskimo words for snow?

February 16, 1979

Dear Cecil:

In view of the blizzards we've been having lately in the Great White Midwest, how about a vocabulary lesson? I've heard the Eskimos have nine words for snow. What are they?


Cecil replies:

I've got a lot more than nine words for snow, and I don't even need to resort to Eskimo. That's because I have a powerful descriptive vocabulary.

However, if we must confine ourselves to Eskimo talk, I can still come up with quite a few terms, as long as you'll let me throw in some words for ice too: kaniktshaq, snow; qanik, falling snow; anijo, snow on the ground; hiko (tsiko in some dialects), ice; tsikut, large broken up masses of ice; hikuliaq, thin ice; quahak, new ice without snow; kanut, new ice with snow; pugtaq, drift ice; peqalujaq, old ice; manelaq, pack ice; ivuneq, high pack ice; maneraq, smooth ice; akuvijarjuak, thin ice on the sea; kuhugaq, icicle; nilak, fresh water ice; and tugartaq, firm winter ice.

Read more... )

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Чи потрібна кома після “тобто”?

Дивлюсь у СУМ і бачу:

Без коми після "тобто":

  • Чернишеві на час артпідготовки випало бути старшим, тобто командувати з'єднаним вогнем усіх трьох мінрот
  • Ми зустрілися з ним на березі Азовського моря — поблизу Матроської слобідки під Маріуполем, тобто нинішнім містом Жданов
  • Тобто вичавлювання виробів з металу, який під дією високого тиску стає м'яким

З комою після "тобто":

  • Наказую… Тобто, щиро прошу всіх присутніх з'їсти по пів-яблука номер один і при цьому дивитись на мене...
  • Тобто, як відвезти?
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Різниця між “слідкувати”, “стежити” й “пильнувати”?

У метро звернула увагу на фразу: "Шановні пасажири! Слідкуйте за своїми дітьми на ескалаторі".

Подумалось, що в цьому контексті доречнішим було б "пильнуйте".

Проте, заглянувши у Словник української мови, я ще більше заплуталась, бо слова слідкувати, пильнувати й стежити, як виявилось, дуже близькі за значенням.

СЛІДКУВАТИ

ПИЛЬНУВАТИ

СТЕ́ЖИТИ

Стаття на ресурсі Gazeta.ua, автор - Олександр СТУКАЛО, теж не зазначає про чітке розмежування у використанні цих слів.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Чи є єдине правило вживання кличного відмінку для словосполучень?

Наскільки мені відомо, словосполучення виду ім'я та по-батькові у кличному відмінку відмінюються разом: Іване Петровичу

А також, з давніх часів читання журналу «Перець» пам'ятаю таке само використання у словосполученнях виду Друже «Перче»

З іншого боку, постійно бачу випадки, коли лише одне слово знаходиться у кличному відмінку: любий друже.

А в інших випадках, як-то пан Президент, можна зустріти обидва варіанти:

  • пане Президент
  • пане Президенте

Чи існує єдине, регулярне правило, яке регулює використання кличного відмінку для словосполучень?

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Як назвати людину, яка має те саме прізвище?

Як назвати людину, яка має те саме прізвище, що і той, хто говорить?

Є слово рос. однофамилец, і Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) перекладає його так:

У нього зі мною, у мене з ним те саме (одно, однакове) прізвище; він зі мною, я з ним того самого (одного, однакового) прізвища.

Ці варіанти виглядають занадто довгими.

В Інтернеті можна часто знайти варваризм однофамілець:

Його переплутали із загиблим під час Євромайдану однофамільцем.UNIAN

…але, наскільки мені відомо, корінь «фамілія» використовується в українській мові лише у значенні «сімейство; група людей, об'єднаних родовими зв'язками», а не «прізвище».

Мені відомо про слово тезка, яке означає людину, яка має таке само ім'я (як я) і також відомо, що можна сказати повний тезка, що означає однакове ім'я і прізвище.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Критерії оцінювання швидкості читання? / Reading speed norms?

Якими є офіційні критерії оцінювання швидкості читання/розуміння текстів для випускників навчальних закладів?

Спробував поґуґлити і нічого не знайшов — цілком припускаю, що сайти Міносвіти забороняють індексацію чи абощо.

Найбільше цікавлять дві категорії:

  1. Випускники загальноосвітніх шкіл;
  2. Випускники вишів.

Неофіційні джерела вказують 90-95 слів/хв. для читання вголос і 100-170 слів/хв. для читання мовчки. Але не прив'язують ці числа до категорій учнів. Окрім того, 100-170 — це дуже великий розброс значень.

Будь ласка, у відповідях надавайте пряме посилання на відповідні вказівки Міносвіти та/або Закони України.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Patterns for present tense verb conjugation

I'm aware that there are four sets of present tense endings, each named by their third person plural. They are separated into two sets of iotified pairs. first conjugation (-уть, -ють) and second conjugation (-ать, -ять).

Are there any rules or generalizations about which verbs take first conjugation and which verbs take second conjugation? I understand that the non-iotified ending is used after a consonant and the iotified one after a vowel.


Мені відомо, що існує чотири закінчення теперішнього часу, кожне з яких назване за третьою особою множини. Вони розділені на два набори йотованих пар: першої дієвідміни (-уть, -ють) та другої дієвідміни (-ать, -ять).

Чи існує яке-небудь правило або узагальнення, які дієслова відносять до першої дієвідміни і які дієслова відносять до другої дієвідміни? Я розумію, що нейотоване закінчення використовується після приголосного, а йотоване після голосної.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Написання ініціалів: разом чи окремо?

Чи можна писати ініціали (поруч із прізвищем) разом чи потрібно ставити пробіл між ім'ям та по батькові?

Наприклад,

Л.П. Косач

чи

Л. П. Косач

Чи є правило, яке це регулює?


Can I write initials (next to the name) together or need to put a space between the name and surname?

Л.П. Косач

or

Л. П. Косач

Is there are rule about this?

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Difference between “Зачекати” and “почекати”

I was asked about the difference between "Зачекати" and "почекати" or the difference between "Зачекай" and "почекай" but I couldn't explain.

Мене запитали про різницю між значеннями слів "Зачекати" і "почекати" або "Зачекай" і "почекай", однак я не зміг пояснити.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: How to choose the proper future form of verbs, e.g. “буду писати” vs. “писатиму”?

Ukrainian has two forms of future tense:

  1. буду + Infinitive;
  2. using suffix -му.

Many people told me that both are equivalent, however I've seen those who would prefer one of these (usually, the second one).

What is the rule of thumb for using the future tense in Ukrainian?


A:

There are three ways to form future tense in Ukrainian.

  1. стану писати - note the use of a modal or auxiliary verb indicating motion - стану, начну, хочу
  2. писатиму - this one is a ligature from a historical form писати иму, and you can still see a form with the words swapped in some Western dialects: меш писати can be heard in use instead of писатимеш
  3. писав буду - this form can still be encountered in some dialects, along with more widespread construction of the past tense писав був

The first two are the normative ways of forming future tense. There is no semantic difference between the two forms.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)

Q: Що не так з “почекуном”?

Назва нового мему з Почекуном була скалькована з російського Ждун, який в свою чергу був утворений від рос. ждать (одразу завважу, що я не обговорюю тут власне Ждуна, хоча знаю, що в українській мові також є ждати).

Стаття на вікі про суфіксальне словоутворення віддієслівних іменників вказує весь набір суфіксів, але не подає правило, за яким той чи інший суфікс має допасовуватися до дієслова. Звідки я роблю висновок, що єдине правило — правило милозвучності.

Питання моє в тому, чи виглядає "питомим" поточне словотворення від дієслова почекати?

Нижче я подаю деякі можливі варіянти:

  1. Почека́ль / Почека́ля (також див. чекальний)
  2. Почека́ч
  3. Почека́р
  4. Почеку́н (також допустимо, бо бігун)
  5. Почеківни́к
  6. Почекі́ст (sic!)
  7. Почека́тель

Одному мені здається, що варіянти 1-2 звучать "рідніше" і що суфіксальне словоутворення теж було бездумно скальковане?

Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
“От-кутюр” чи “от кутюр”?

Цей термін є транскрипцією фр. haute couture. В нас його перекладають як висока мода. Але якщо транскрибують, то зустрічаються обидва варіянти написання:

В словниках (окрім народних) слово не ґуґлиться.

Цікаво, що в російському wiktionary бачимо примітку (це важливо, бо українська вікі про високу моду є перекладом з російської):

Данное написание не соответствует ныне действующей норме.
Нормативное написание: от-кутюр

Чи є в нас норми щодо транскрибування іншомовних слів? Бо як на мене, якщо в оригіналі пишеться в два слова, то й в нас має бути так само (на відміну від prêt-à-porter).

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Чи походить слово “безпека” від назви слов'янського божества Пека?

У харківському політесі на курсі, якщо я не забув точну назву, "Охорона праці та безпека життєдіяльності" нам були подані відомості щодо етимології слова безпека. Нібито слово походить від назви слов'янського слов'янського хтонічного бога Пека, через заперечення приставкою без- притаманних божеству якостей, ворожих та шкідливих людині.

Нажаль у зовнішньому Інтернеті мені не вдається знайти ані підтвердження, ані спростування цієї гіпотези. Можливо шановній спільноті відомі поважні джерела, які прояснюють етимологію наведеного слова

Чи походить слово безпека від назви слов'янського божества Пека?

Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Яке походження слова Івасик-Телесик?

Відомий український казковий герой зветься Івасик-Телесик.
Якою є етимологія цієї назви?

Усі варіанти, які я бачив, виглядають або занадто натягнутими, або просто бездоказовими. Тому хотілося б дізнатися етимологію, яка базується на поважних лінґвістичних джерелах, а не на здогадках.


Ось список варіантів, які я бачив, і які мені не подобаються внаслідок своєї бездоказовості:
  1. Морячок — (моє власне дослідження, виглядає дещо натягнутим):

    Грецькою слово «море» — θάλασσα, читається [tʰá-las-sa].
    Wiktionary і інші словники кажуть, що:
    «Etymology: Possibly from ἅλς (háls, “salt”). Might be from Pre-Greek.»
    Тайське слово ทะเล [tʰáʔ leː] «море» має кхмерське походження. Див., наприклад, відоме озеро в Камбоджі, Тон-ле-сап.

  2. Телепень — внаслідок народження із дерев'яної чурки, у деяких варіантах казки
  3. Той, хто носить бриль, солом'яний капелюх (неясно, чи носив він такого капелюха)
  4. Таліесін — від кельтського/валлійського імені¹
  5. Той, хто пасе теля — (не доведено, що він когось пас у казці)

¹ Таку думку обстоює, наприклад, Олег Гуцуляк у статті Кельтський слід в історії слов'ян.
A:

Марія Редьква, кандидат філологічних наук, викладач кафедри філософії, суспільних дисциплін та іноземних мов Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, у своїй статті СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ КАЗКОВИХ АНТРОПОНІМІВ (НА ПРИКЛАДІ ВАРІАНТІВ НАЗИВАННЯ ТЕЛЕСИКА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ ЧАРІВНІЙ КАЗЦІ) висловлює такі гіпотези:

На перший погляд семантика імені Телесик є непрозорою і увиразнює її лише контекст уживання: И назвали того сина Телесиком. От росте той син, та й росте – и такий гарний, що ні здумать, ні згадать – тільки в казці сказать! [Рудч. (2: 39)]. Проблема витлумачення значення номінатеми зумовлена передовсім нез’ясованістю семантики слова-основи, на базі якого виник онім.

Лексема сучасної української мови, котра вірогідно стала основою для творення номінативної одиниці, це дієслово
телесуватися, -уюся, -уєшся, недок., розм. Потикатися, кидатися то в один бік, то в інший…” [4: 1237]. Якщо припустити, що саме ця лексична одиниця могла мотивувати аналізовану номінатему, то семантика імені вказує на таку характеристику персонажа, як рухливість, неспокій тощо.

У територіальних говірках зафіксовано лексему телесний, що означає „безтілесний” [13 (2: 283)], від якої теж могло бути утворене найменування, оскільки, за сюжетом, персонажа змальовано деревиною, тобто безтілесним.

У словнику М. Фасмера подано лексеми тел(ьпень), тельпеш, що означають „здорова дитина”. І услід за О. Шахматовим етимолог пов’язує їх зі словом телепень. Сюди ж учений відносить і лексему тельпух, яка має значення „пень, обрубок; неповоротка людина” [17 (4: 40)].

Тому, зважаючи на специфіку образу Телесика, цілком вірогідним видається походження аналізованого казкового антропоніма від наведеного ряду лексем, семантика яких безпосередньо пов’язана зі словами дитина, деревина, пень.

bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q:Родовий відмінок множини слів на -шшя, -жжя, -ччя

Сьогодні, коли мені треба було поставити слово «протиріччя» у фразу «жодних …», мене раптом переклинило:

На -ддя все зрозуміло: «підборіддя» → «підборідь» — бо закінчення м'яке. Аналогічно -ття, -ззя, -сся, -цця, -лля, -ння. Інакше просто й бути не може.

А що ж із -шшя, -жжя, -ччя: затишшя, бездоріжжя, обличчя? З одного боку, наче не очікуєш у кінці -шь, -жь, -чь в українській мові (невже тут буде?). А з іншого — вони в усіх інших відмінках і формах пом'якшені на кінці (невже в родовому відмінку пом'якшення зникне?).


A:

Коротка відповідь

  • За правилами відмінювання — протиріч, але підборідь, знань
  • Також пропонують варіант — протиріччів
Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: What's the difference between prepositions: “при” і “за”?

Are those two interchangeable?

Can I say both:
За умови and При умові / За бажання... and При бажанні?

Чи можна і так, і так?


A:

Old school linguists (one, two) insist that only за is grammatical:
за умови, за потреби, за бажання (or even бажаючи).
I would speculate that their reasoning is elimination of similarities with the Russian language, where при is used in this context.

However, classical literature has numerous examples of usage of при in the context of conditional relation.

Read more... )
bytebuster: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Чи є український відповідник до словосполучення “приватне повідомлення”?

При користуванні веб-ресурсами і соцмережами, розділяють два види повідомлень: загальнодоступні, які видні іншим особам, і приватні, які доступні лише відправникові і отримувачу.

В англійській для цього використовується відприкметниковий іменник англ.private, у значенні „private message“. Але треба зауважити, що словосполучення „to write in private“ також має значення «повідомити по секрету», тому вживання його одного, без уточнення „message“, виглядає обґрунтованим.

У російській є доволі поширений жаргонізм рос.«личка», утворене скороченням від «личное сообщение».

Чи є подібне слово в українській?
Особисто я у такому випадку використовую кальку з англійської «приват» («написати у приват»), але сподіваюся, що існують кращі варіанти.

На картинці покупець запитує «Кілько тіво кури?», на що продавчиня відповідає «В лічьку написала».
Картинка демонструє незручність використання прямої кальки з російської.


A:

Власне, я іноді, коли не хочеться вживати латинізми чи запозичення з інших мов, використовую повідомити особисто, написати особисте повідомлення, написати в особисті.

Взагалі синонімічний ряд приватний-особистий-власний має достатньо відтінків:

ПРИВАТНИЙ Який належить окремій особі (особам); не державний, не суспільний. [...] Який стосується окремої особи (осіб); особистий.

ОСОБИСТИЙ [...] Який безпосередньо стосується якої-небудь особи, пов'язаний з нею. [...] Який здійснюється безпосередньо, не через інших осіб.

ВЛАСНИЙ Належний кому-, чому-небудь за правом власності.

Сторінку створено Субота, 27 Травень 2017 11:46

Травень 2017

П В С Ч П С Н
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 2728
293031    
Створено з Dreamwidth Studios

За стиль дякувати