Лінуксоїдне
Понеділок, 3 Жовтень 2016 19:06![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
bytebusterОфигів від того, що
І я не розумію, чому «trust». Якщо припустити, що зловмисний сервер захоче поваляти вам
Вже майже змирився з тим, що одна половина софта працює через KDE/Plasma, а інша (включаючи Firefox і Skype) — через Gnome/GTK. І налаштування у них — окремі.
Причому, одна половина софта хаває custom styles (навіть від свого framework), а інша — не хаває.
Але ніяк не можу звикнути, що кожний кладе конфіги куди не попадя. Одні прямо в
Причому нормою вважається, коли половина опцій знаходиться, скажімо, в
Документації на софт — нема як класу. Не уявляю, як тут можна жити без StackExchange.
Наприклад, я розумію круту задумку Akonadi. Це індексатор такий, індексує все в системі — від тупо файлів (цим займається компонента Baloo) і історії Web browser до пошти всякої чи повідомлень у ICQ.
Але підіть і спробуйте знайти синтаксис команд для пошуку від цього Baloo.
Особливо смішно таке. От є у файлів «рейтинг». Сам надаєш рейтинг файлам і потім можеш робити пошук.
Здавалося-б, круто. Пишеш:
Але от піди і пошукай
ідеш в Ґуґл, бачиш, що автором цього Балу є такий собі Раджив Кумар. І в інтернетах до нього 100500 запитань, а де, власне кажучи, якийсь command-line interface, бліать? От гдє от ето вот всьо?
А Кумар і відповіда чєловєчьїм голосом: «а нема», каже нам Раджив.
Я вже мовчу за діагностичні тулзи, які могли б відповісти на запитання «чому Балу не індексує цей файл?» і щоб віповіло: «а ось тому, що правило №25 каже, що ignore файлів *.foobar». Але ні, такого нема принципово.
От як блін з таким жити?!
wget за замовчуванням не вміє надавати імена файлам. І що йому треба казати wget --trust-server-names І я не розумію, чому «trust». Якщо припустити, що зловмисний сервер захоче поваляти вам
/bin/bash, то напишіть (і зробіть default behavior), щоб в імені файлів інвалідувалося все, що стосується переходу до інших каталогів. А те, як є — це джопа.Вже майже змирився з тим, що одна половина софта працює через KDE/Plasma, а інша (включаючи Firefox і Skype) — через Gnome/GTK. І налаштування у них — окремі.
Причому, одна половина софта хаває custom styles (навіть від свого framework), а інша — не хаває.
Але ніяк не можу звикнути, що кожний кладе конфіги куди не попадя. Одні прямо в
~/.foobar, інші в /etc/жопа/, ще хтось в /usr/share/жопа/config.Причому нормою вважається, коли половина опцій знаходиться, скажімо, в
/usr/share/kde4/config, а друга половина — в ~/.kde/share/kde4/жопа. І нічого, піпл хаваєт.Документації на софт — нема як класу. Не уявляю, як тут можна жити без StackExchange.
Наприклад, я розумію круту задумку Akonadi. Це індексатор такий, індексує все в системі — від тупо файлів (цим займається компонента Baloo) і історії Web browser до пошти всякої чи повідомлень у ICQ.
Але підіть і спробуйте знайти синтаксис команд для пошуку від цього Baloo.
Особливо смішно таке. От є у файлів «рейтинг». Сам надаєш рейтинг файлам і потім можеш робити пошук.
Здавалося-б, круто. Пишеш:
baloosearch <folder> "rating:10" — і маєш список файлів. Миттєво, бо все в СУБД.Але от піди і пошукай
"rating:>=5", і будеш сильно здивований.ідеш в Ґуґл, бачиш, що автором цього Балу є такий собі Раджив Кумар. І в інтернетах до нього 100500 запитань, а де, власне кажучи, якийсь command-line interface, бліать? От гдє от ето вот всьо?
А Кумар і відповіда чєловєчьїм голосом: «а нема», каже нам Раджив.
Я вже мовчу за діагностичні тулзи, які могли б відповісти на запитання «чому Балу не індексує цей файл?» і щоб віповіло: «а ось тому, що правило №25 каже, що ignore файлів *.foobar». Але ні, такого нема принципово.
От як блін з таким жити?!
Підписатися на RSS
...
Дата: Вівторок, 4 Жовтень 2016 07:10 (UTC)Але ніяк не можу звикнути, що кожний кладе конфіги куди не попадя. Одні прямо в ~/.foobar, інші в /etc/жопа/, ще хтось в /usr/share/жопа/config.
Загальносистемні конфіги всі в /etc, користувач може перевизначити в себе. Як правило такі конфіги починаються з крапки. В /usr/share/жопа/config то або шаблон для генерації конфіга для /etc або майнтейнер пакету з якоїсь причини запихнув туди. Останнє буває але рідко.
Але ніяк не можу звикнути, що кожний кладе конфіги куди не попадя.
І це пише людина, що активно користувалась системою де є "All Users", "Default User", "my-user" кожен з яких містить "Application Data", "Local Settings", а вінчає це все страшне чудо Його Величність Системний Рєєстр ?
Документації на софт — нема як класу
Відкрий для себе man. Можеш почати з того,що набє'ш в терміналі man man . Куріння манів було значною частиною мого знайомства з ніксами.
Але ні, такого нема принципово.
Це кишки конкретного Akonadi. Який не у всякий дистрибутив по замовчанню пихають.
...
Дата: Вівторок, 4 Жовтень 2016 07:24 (UTC)Проблему описано тут. Ключове слово — redirect та Content-Disposition.
URL виду http://mysite/myproduct/get_latest_version.html має редіректнутися на myproduct-version-42.zip
І він має бути збереженим під цим ім'ям, а не get_latest_version.html
> користувач може перевизначити в себе
Угу, тільки ніде з продуктами нема документації, як само ці файли мають називатися, аби софтина їх знайшла.
> Відкрий для себе man.
Ман — так. Але як людина, яка пише софт, кажу, що ман має поділятися на дві частини: (1) туторіал — чтиво, яке треба прочитати упідряд; і (2) референс, який має бути індексований по ієрархії.
Частіш за все пишуть (2), і такі речі, як «а в якому каталозі тулза шукає конфіг?» знайти неможливо.
> Це кишки конкретного Akonadi.
Так, сирий він. Я ж в ісходнікі подивився. Кодувати під Qt ще не вмію, але ж в main() зазирнути можу, де command line розбирається. Там все так написано — сиро і «на відчепися».
...
Дата: Вівторок, 4 Жовтень 2016 07:56 (UTC)Наприклад:
When an interactive shell that is not a login shell is started, bash reads and executes commands from /etc/bash.bashrc and ~/.bashrc, if these files exist.
або
Search of keymap-file will occur
in (to the first one found):
1) ~/.config/mc
2) /etc/mc/
3) /usr/share/mc/
або
Path names are defined in the [paths] section of your configuration file and in /etc/mercurial/hgrc. If run inside a repository, .hg/hgrc is used, too
Зазвичай якщо конфіг планується правити руками, то пишеться про це у мані.
...
Дата: Вівторок, 11 Жовтень 2016 04:56 (UTC)...
Дата: Вівторок, 4 Жовтень 2016 07:29 (UTC)Е-е-е, різні підходи. Комерційний софт має бекапилки конфігів.
Якщо не має, то я ним не користуюся.
Бо у мене всі конфіги щотижня скриптом виколупуються і кладуться в бекап. І в cloud.
А в Лінуксі доводиться довго лазити по інторнетам, щоб зрозуміти, де ті конфіги шукати.
Я, власне, з цієї причини так і нервуюся, бо зараз доводиться писати бекаповий скрипт.
...
Дата: Вівторок, 4 Жовтень 2016 07:59 (UTC)...
Дата: Вівторок, 11 Жовтень 2016 05:13 (UTC)...
Дата: Вівторок, 4 Жовтень 2016 07:44 (UTC)По перше - Лінукс це ядро. Все. На його основі чого тільки не побудовано. Будували, звісно, під різні цілі і з різною ступінню криворукості. Тож якоїсь централізації і затверджених планів розвитку всі ці дистрибутиви не мають. Ала може мати конкретний дистрибутив. Ти зіткнувся з конкретним дистрибутивом і не треба переносити конкретні його проблеми на весь "Лінукс". Якщо тобі потрібена більш-менш стандартизована юнікс-подібна система краще візьми Мас (я все частіше про нього задумуюсь, ага). Дорого але воно того варте. Вінда теж має багато можливостей, але все в ній, як на мене, незручне та коряве.
І — чесно! — думав, що у більшості модернового софта є можливість підключати якісь плугіни, хрєновіни, і все таке.
Взагалі це залежить від конкретного софта. І багато де воно таки є.
Я б сказав, що тобі не вистачає нормального введення в систему. Я рекомендую The Unix Programming Environment лохматого 1972 року, unix power tools та "Art of unix" by Eric Raymond. Всі ці книги дуже корисні любому програмісту оскільки розкривають основні принципи як Unix-систем так і показують гарні інженерні підходи з обгрунтуванням чому саме так, а не інакше. Особливо остання.
...
Дата: Вівторок, 11 Жовтень 2016 05:20 (UTC)> не треба переносити конкретні його проблеми на весь "Лінукс".
Все правильно. Я відрізняю ядро від прикладних програм. Наведена репліка стосувалася радше — парадигми програмування. Ну от як поганим тоном є скрипти на Basic, так і тут я сподівався побачити, що кожний софт можна конфігурувати без лазанія по ісходнікам. Не тому, що я так хочу, а тому, що інакше робити — моветон. :)
Книжки — дякую, вже качнув, читатиму. Щоправда, там да, філософія системи, а мене хвилюють прикладні ГУЙ-ові, тіпа того ж поштовика чи браузера. І налаштування їх до такого режиму, як я звик. Звичайно, мінус моя розбещеність під віндою, але не самою віндою як системою, а скоріше — софтом, до якого я звик за багато років. Ну як Outlook, який тупий, але працює, не падає, і я *вже* знаю, як його конфігурувати.
А також знаю, чого він принципово не вміє: це теж важливо.
Ще раз дякую Вам за поради, дуже слушно і своєчасно!